Демченко Руслан Михайлович

Руслан Михайлович Демченко (нар. 15 липня 1965(19650715), Київ) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України. Працював Першим заступником Міністра закордонних справ України, Надзвичайним та Повноважним Послом України у Сербії та Чорногорії, Генеральним Консулом України в Стамбулі. Радник Президента України[2].

Демченко Руслан Михайлович
Радник Президента України
23 вересня 2014  16 червня 2020[1]
 
Народження: 15 липня 1965(1965-07-15) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна: Україна
Освіта: міжнародні відносини
Нагороди:

Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони (з 16 червня 2020 року)[3].

Біографія

Народився 15 липня 1965 року в Києві. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т. Шевченка у 1989 році, за освітою спеціаліст з міжнародних відносин, референт-перекладач англійської[4]. Після закінчення інституту, разом з дружиною продовжив навчання у Червонознаменному інституті ім. Ю.В. Андропова КДБ СРСР (зараз Червонознаменна Академія зовнішньої розвідки РФ).[5][6][7]

Володіє іноземними мовами: англійською, сербською та російською[8].

Після перемоги Віктора Януковича став куратором зовнішніх відносин України з Росією. Брав участь в нараді Кабінету міністрів України від 21 листопада 2013 року в якому вирішено про відмову від підписання Угоди про асоціацію України з ЄС[10]

  • З 23 вересня 2014 — Радник Президента України[11].
  • 1 листопада 2018 внесений до санкційного списку Російської Федерації[12]
  • 23 липня 2019 року Президент Володимир Зеленський призначив Демченка своїм радником[13][14].

Дипломатичний ранг

  • Надзвичайний та Повноважний Посол України з 2 листопада 2004 року[15].

Нагороди

Звинувачення в роботі на Росію

Після розгляду РНБО у березні 2021 питання про відповідальність за прийняття Харківських угод журналіст і голова фракції «Голосу» Сергій Рахманін назвав Руслана Демченка головним лоббістом цих проросійських угод у час його перебування на посаді заступника міністра закордонних справ[17]. За заявою МЗС України Руслан Демченко став відповідальним за двосторонні відносини з Росією через 6 днів після підписання угоди[18]. Юрій Бутусов висунув підозру щодо зливу Демченком операції проти «Вагнерівців», розсекречення інших операцій спецслужб України[19].

Про участь Демченка у лобіюванні «харківських угод» повідомили також журналісти «Схем». Відповідно до стенограми, оприлюдненої журналістами, на безпековому засіданні парламентського комітету 26 квітня 2010 року Демченко переконував депутатів підтримати розгляд законопроєкту про ратифікацію угоди у сесійній залі. Демченко також просував тезу про те, що «харківські угоди» і російський флот в Криму — це стабільність для України.[20].

Низка політичних оглядачів, які спеціалізуються на пострадянському просторі (Ю. Швець, А. Піонтковський тощо) неодноразово говорили про те, що Р. Демченко є діючим та неприхованим агентом Москви, як і інші сумнівні персони з оточення Зеленського А. Єрмак, А. Деркач.

За даними «Української правди» та Цензор.нет в Офісі президента відмовились повідомляти результати люстраційної перевірки першого заступника секретаря РНБО Руслана Демченка, прізвище якого спершу було в списку осіб, які підлягають люстрації, а потім зникло з нього[21][22].

Сімейний стан

Одружений. Дружина — Олена, син — Денис.

Примітки

  1. Указ Президента України від 16 червня 2020 року № 227/2020 «Про звільнення Р.Демченка з посади Радника Президента України»
  2. Сергій Сидоренко (20 листопада 2019). Зовнішній Зе: хто формує міжнародну політику президента Зеленського. Європейська правда. Процитовано 20 листопада 2019.
  3. Указ Президента України від 16 червня 2020 року № 228/2020 «Про призначення Р.Демченка Першим заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України»
  4. Відомі випускники. www.iir.edu.ua. Процитовано 11 квітня 2019.
  5. https://ord-ua.com/2020/07/23/demchenko-stal-glavnym-razvedchikom-ukrainy/
  6. https://censor.net/ua/news/3300984/demchenko_zakinchyv_akademiyu_kdb_u_moskvi_korchynskyyi_video
  7. https://www.youtube.com/watch?v=BXgdX6X-GDc&lc=z22uyjvy0tzndrszv04t1aokgu5dhxyn3p3ovgayi5lebk0h00410
  8. Радник Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 11 квітня 2019.
  9. Про призначення Р. Демченка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сербії і Чорногорії. Верховна Рада України. 18 серпня 2003 року.
  10. Зеленський вирішив призначити в РНБО «сірого кардинала» МЗС часів Януковича — ЗМІ. Українська правда. 9 червня 2020 року.
  11. Указ Президента України
  12. Росія ввела санкції проти низки компаній і громадян України
  13. Указ Президента України від 23 липня 2019 року № 547/2019 «Про звільнення Р.Демченка з посади Радника Президента України»
  14. Указ Президента України від 23 липня 2019 року № 548/2019 «Про призначення Р.Демченка Радником Президента України»
  15. Указ Президента України Про присвоєння Р. Демченку дипломатичного рангу Надзвичайного і Повноважного Посла. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 11 квітня 2019.
  16. Указ Президента України №188/2019 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 2019. Архів оригіналу за 12 лютого 2021. Процитовано 31 травня 2021.
  17. Новий мирний план: коли ми повернемо Донбас та Крим|Політклуб Віталія Портникова, 12 березня 2021
  18. У МЗС зазначили, що Демченко не займався підготовкою "харківських угод". Інтерфакс-Україна. 13 березня 2021.
  19. Вагнеровцы. История грандиозного предательства Украины//Бесіда Геннадія Бутусова на каналі Дмитра Гордона, 15 бер. 2021
  20. «Українська правда»: Заступник секретаря РНБО Демченко лобіював «харківські угоди» — «Схеми» (05.11.2021)
  21. «Українська правда»: У Зеленського засекретили результати люстраційної перевірки заступника секретаря РНБО — «Схеми» 08.11.2021
  22. Цензор.нет: Кремлівські шістки. Хто агент РФ на Банковій? | Без цензури

Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.