Схід Сонця

Схід небесного світила — це явище, що супроводжується появою сонця над горизонтом певного місця. [1]. Зникнення світила з горизонту називається заходом.

Схід Сонця та світанок
Анімація сходу Сонця
Схід Сонця у Феодосії
Схід сонця над Карпатами, Хребет Полонина Боржа
Схід Сонця у Харківській області
Схід Сонця біля Седнева
Вплив рефракції на видиме положення сонця

Опис

Внаслідок рефракції, спостережувані моменти сходу та заходу світила, не збігаються з дійсними митями перебування його на обрії.

Для місця земної поверхні, північна або південна широта якого дорівнює φ, обидва явища мають місце лише для тих світил, північне або південне схилення яких менше 90°-φ. Так, наприклад, для Києва, широта якого близько 50°, сходять та заходять лише ті світила, схилення яких менше 40°:

  • світила, північне відмінювання яких більше 40°, завжди знаходяться над видноколом Києва,
  • світила, південне схилення яких більше 40°, залишаються завжди під його горизонтом.

Зірки, схилення яких відповідає цій умові, сходять та заходять під даною широтою щодня в один і той же момент за зоряним часом, оскільки пряме сходження та їхнє відмінювання за невеликі проміжки часу майже постійні; не змінюється для них також і положення точок горизонту, в яких вони сходять та заходять.

Зоряні часи сходу та заходу інших світил, а також положення цих точок горизонту для них, змінюються щодня; так, наприклад, точки сходу та заходу Сонця навесні та влітку, коли схилення Сонця північне, ухиляються на північ від точок сходу та заходу, тоді як восени і взимку, коли схилення Сонця південне, ухилення відбувається на південь.

У давнину розрізняли геліактичний, космічний та акронічний схід і захід:

  • схід або захід зірки, що відбувається під час ранкових (або вечірніх) сутінок, називався геліактичним;
  • схід (або захід) зірки, що збігається зі сходом (або заходом) Сонця, називався космічним;
  • схід (або захід) зірки, що збігається з заходом (або сходом) Сонця, називався акронічним.

Тривалість сходу залежить від кута, під яким Сонце виходить з-за горизонту. При куті руху Сонця до горизонту 90° тривалість сходу становитиме близько 2 хв. 6 сек — 2 хв. 10 сек залежно від пори року (з врахуванням рефракції сонячних променів — дещо більше). В крайніх північних та крайніх південних широтах, коли Сонце торкається горизонту під гострим кутом, тривалість сходу може сягати годин.

Вплив рефракції

Координатами світила в астрономії прийнято вважати координати його геометричного центру. Виходячи з цього, за момент сходу або заходу сонця було б логічно вважати моменти, коли геометричний центр сонця знаходиться точно на лінії горизонту. Проте в астрономії прийнято, що моментом сходу (заходу) є момент появи (зникнення) на лінії горизонту верхньої точки сонячного диска. Оскільки кутовий розмір сонця становить 31 кутових мінут (0,5°), а середня кутова швидкість сонця становить 0,25° в хвилину, це подовжує сонячний день на 2 хвилини.

На тривалість сонячного дня істотно впливає ще один фактор — атмосферна рефракція. Вона викривляє шлях сонячних променів в атмосфері, завдяки чому на сході й заході сонце спостерігається на 35 кутових мінут вище, ніж було б при відсутності атмосфери. В екваторіальних районах, де сонце сходить приблизно перпендикулярно до горизонту, це подовжує день на 4 хвилини 40 секунд. У приполярних широтах, де сонце сходить за пологою лінією практично паралельно горизонту, подовження може скласти кілька діб.

Див. також

Примітки
  1. Схід небесного світила. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 27 квітня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.