Ден Бобіш

Ден Бобіш народився 26 січня 1970 року в місті Клівленд, штат Огайо. Під час навчання в школі та університеті серйозно займався боротьбою, виступав в третьому дивізіоні Національної асоціації студентського спорту, в 1992 році ставав національним чемпіоном по боротьбі. Пізніше працював охоронцем і спаринг-партнером відомого боксера Майка Тайсона.

У 1996 році вирішив спробувати себе у змішаних єдиноборствах і виступив на турнірі з Вале тудо в Бразилії, де за один вечір провів відразу три поєдинки: два виграв, але в третьому достроково поступився Кевіну Рендлмену. Потім здобув одну перемогу в США і знову з'їздив на турнір з Вале тудо до Бразилії — цього разу він виграв один поєдинок, а в другому здався місцевим бразильському бійцеві Карлусу Баррету, потрапивши в задушливий прийом «трикутник».

У липні 1997 року виступив на турнірі найбільшої американської організації «Ultimate Fighting Championship», переміг тут технічним нокаутом Брайана Джонстона і зазнав поразки здачею від Марка Керра.

Після деякої перерви в 2001 році повернувся в ММА, здобувши чергову перемогу, а в 2002 році приєднався до великого каліфорнійському промоушену King of the Cage, де відразу ж завоював титул чемпіона в суперважкій ваговій категорії, перемігши технічним нокаутом Еріка Пеле. Виграв рейтинговий поєдинок проти Майка Кайла. Пізніше позбувся чемпіонського титулу, вже на 46 секунді першого раунду програв співвітчизнику Джиммі Амбрісу.

Подальша кар'єра Бобіша була пов'язана з Японією, він здобув перемогу на турнірі невеликого місцевого промоушена X-1, після чого почав співпрацювати з найбільшою японською бійцівської організацією «Бійцівський чемпіонат PRIDE». Проте, великого успіху тут не домігся, технічними нокаутами програв Ґарі Ґудрідж, Ігорю Вовчанчину і Марку Ганту.

Зазнавши невдачі в Японії, продовжив виступати в США, зокрема повернувся в KOTC і здобув тут ще дві перемоги. У березні 2006 року на турнірі GFC зустрічався з відомим бійцем Беном Ротвелл і був нокаутований ударом коліна в корпус. Зробив серію з шести перемог поспіль, хоча бився при цьому в не самих престижних організаціях, і рівень його опозиції в цей період був не дуже високий. Останній раз бився за правилами ММА в жовтні 2007 року, в поєдинку з ветераном «Прайд» росіянином Олександром Емельяненко зазнав поразки здачею в результаті успішно проведеної « ільйотини» в стійці. Незабаром після закінчення цього турніру прийняв рішення завершити кар'єру бійця, всього провів на професійному рівні 26 боїв, з них 17 виграв і 9 програв.

Крім змішаних єдиноборств виступав також в професійному реслінгу.

Після завершення спортивної кар'єри проживав у рідному Клівленді, в 2010 році заснував власну промоутерську компанію «Ultimate Cage Battles», що займається організацією турнірів за участю місцевих бійців[1].

• Профіль на Sherdog(англ.)
• Профіль на Pridefc.com(англ.)
• Профіль на Hickoksports.com(англ.)