Деполімеризація

Деполімериза́ція (рос. деполимеpизация, англ. depolymerization) — зворотний до полiмеризацiї процес розпаду полімера на простiшi сполуки, де зберігається структура мономеру: мономери, димери й т.п.

Схильність полімерів до деполімеризації визначається їхньою граничною температурою (англ. ceiling temperature). При цій температурі ентальпія полімеризації дорівнює зростанню ентропії при деполімеризації. При температурі вище граничної швидкість деполімеризації перевищує швидкість полімеризації, що пригнічує формування полімеру[1].

Значення граничних температур для деяких органічних полімерів
Полімер	Гранична температура, °C[2]	Мономер
Поліетилен	610	CH₂=CH₂
Поліізобутилен	175	CH₂=CMe₂
Поліізопрен	466	CH₂=C(Me)CH=CH₂
Поліметилметакрилат	198	CH₂=C(Me)CO₂Me
Полістирол	395	PhCH=CH₂
Політетрафторетилен	1100	CF₂=CF₂

Примітки

Carraher Jr; Charles E (2010). 7. Introduction of Polymer Chemistry (вид. 2nd). New York: CRC Press, Taylor and Francis. с. 224. ISBN 978-1-4398-0953-2.
Stevens, Malcolm P. (1999). 6. Polymer Chemistry an Introduction (вид. 3rd). New York: Oxford University Press. с. 193–194. ISBN 978-0-19-512444-6.

Джерела

Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Carraher Jr; Charles E (2010). 7. Introduction of Polymer Chemistry (вид. 2nd). New York: CRC Press, Taylor and Francis. с. 224. ISBN 978-1-4398-0953-2.

[2] Stevens, Malcolm P. (1999). 6. Polymer Chemistry an Introduction (вид. 3rd). New York: Oxford University Press. с. 193–194. ISBN 978-0-19-512444-6.