Держава Саффаридів

Держава Саффаридів (перс. سلسله صفاریان‎) — держава в центральній частині Сістану, між сучасними Афганістаном та Іраном у 861—900 роках.

Держава Саффаридів
перс. اصفاریان‎
↓ 873 – 1003 ↓
Прапор Військовий штандарт
Держава Саффаридів на піку могутності за правління Якуба
Столиця Зарандж
Нішапур
Мова(и) Перська[1]
арабська
Релігія Сунітський іслам
Площа 2 000 000 км²
Форма правління Емірат
Династія Саффариди
Емір
 - 840-879 Якуб ібн Лейс
Попередник		Наступник
Тахіриди
Аббасидський халіфат
Саманіди Файл:Samanid dynasty (819—999).GIF
Газневіди
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Держава Саффаридів

Історія

Державу Саффаридів було засновано Якубом ібн Лейсом ас-Саффаром. Первинно він займався розбійницькою діяльністю разом зі своїми родичами. Поступово він захопив контроль над усім Сістанським регіоном, після чого розпочав завойовувати території сучасних Ірану й Афганістану, а також частини Пакистану, Таджикистану й Узбекистану.

Саффариди зробили своєю столицею Зарандж і використовували його як базу для агресивного розширення на схід і на захід. Спочатку вони вторглись до районів, розташованих південніше Гіндукушу в Афганістані, а потім повалили династію Тахіридів, захопивши Хорасан 873 року. Зрештою Якуб задумав завоювати й Багдад. У першому поході він зазнав поразки, а під час другого помер, так і не діставшись Багдада[2].

Держава Саффаридів існувала упродовж нетривалого часу. Після смерті Якуба трон успадкував його брат Амр. Він налагодив гарні стосунки з халіфом, і той визнав його владу. Одночасно халіф зіштовхнув Амра з Саманідами. 900 року Амр виступив проти Саманідів і зазнав поразки від Ісмаїла, потрапив у полон і був відправлений до халіфа, який наказав його стратити (902)[3]. 1002 року Махмуд Газневі завоював Сістан, повалив Халафа й ліквідував державу Саффаридів. Сама династія ще продовжувала своє існування в Сістані, а потім перетворилась на васалів імперії Саманідів та їхніх наступників[4].

Правителі держави Саффаридів
Кунья Ім'я Зображення Титул Роки життя Початок правління Кінець правління Родинні зв'язки Примітки
Династія Саффаридів (861—1003)
Якуб ас-Саффара емір 840 — 879 861 879 Син аль-Лейса Помер від хвороби
Амр емір  ? -902 879 901 Син аль-Лейса Взятий у полон Саманідами та страчений у Багдаді
Абуль-Хасан Тахір емір  ? -? 901 908 Син Мухаммада сина Амра Ув'язнений в Багдаді
Аль-Лейс емір  ? -928 909 910 Син Алі сина аль-Лейса Помер з природних причин, під час ув'язнення у Багдаді
Мухаммад емір  ? -? 910 911 Син Алі сина аль-Лейса Ув'язнений в Багдаді
Абу Хафс Амр емір 902 -? 912 913 Син Якуба Скинутий Саманідами
Абу Джафар Ахмад емір 21 червня 906 — 31 березня 963 923 963 Син Мухаммада, сина Амра Убитий
Абу Ахмад Халаф емір Листопад 937 — березень 1009 963 1003 Син Ахмада Повалений Газневідами, помер у засланні

Примітки
  1. World Eras (2002). Persian Prose Literature (англ.). HighBeam Research (September 3, 2012). Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 15 березня 2018.
  2. Saffarids, C.E. Bosworth, Encyclopedia of Islam, Vol. VIII, Ed. C.E.Bosworth, E. van Donzel, W.P.Heinrichs and G. Lecomte, (Brill, 1995), 795
  3. The Development of Persian Culture under the Early Ghaznavids, C.E. Bosworth, 34
  4. C.E. Bosworth, The Ghaznavids 994—1040, (Edinburgh University Press, 1963), 89

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.