Державна продовольчо-зернова корпорація України

Компанія є лідером серед операторів ринку зберігання зернових та олійних культур в Україні, що володіє потужністю одночасного зберігання близько 3,5 млн т збіжжя. З моменту закладки та протягом зберігання зерна на елеваторі працівники філій проводять систематичний контроль якості і стану зернової температури, вологості, зараженості шкідниками, запаху та кольору.

Для збереження показників зернових і олійних культур на філіях проводиться комплекс заходів: фумігація, газація, вентиляція, підтримання відповідної температури, залежно від погодних умов (важливо не допустити перегріву або переохолодження зерна). Обладнання на елеваторах дозволяє підтримувати зерно в кондиційному стані до 2-х років.

Філії підприємства спроможні виробляти на рік 688,6 тис. тонн борошна, 30,5 тис. тонн круп, 160 тис. тонн розсипних комбікормів. «Державна продовольчо-зернова корпорація України» має в своєму розпорядженні зернопереробні комплекси сумарною потужністю близько 3,0 тис. тонн зерна на добу. Це дозволяє в рік переробляти близько 700 тис. тонн зернових і круп'яних культур на борошно і крупи, що становить 10 % від середньорічного споживання в Україні.

На підприємствах Корпорації виробляється борошно, крупи, комбікорми. Виробництво борошна — це 7 сортів пшеничного та житнього борошна, їх суміші, а також вітамінізоване борошно. Крім того, технологічні можливості борошномельних заводів дозволяють проводити відбір крупи манної та зародку пшениці. Круп'яне виробництво представлене 5-ма видами круп: перлова, ячна, пшенична, гречана, вівсяна та 5-ма видами пластівців: вівсяні, житні, пшеничні, ячмінні, гречані. А суміші пластівців представлені у вигляді мюслів. Також розроблено безліч рецептур повнораціонних комбікормів для великої рогатої худоби, свиней, кролів, птиці, риби та ін.

До складу корпорації входить 2 портові елеватори — Одеський і Миколаївський — сумарні потужності з перевалки на експорт яких складають 2,38 млн тонн зернових вантажів на рік в абсолютному обчисленні або 11,9 % усього обсягу пікових експортних відвантажень українського зерна і 19,8 % середніх обсягів експортних поставок за останні 5 років. Філія «Одеський зерновий термінал»

Одеський портовий елеватор введено в експлуатацію у 1962 році. За роки своєї діяльності підприємство стало одним із найбільших комплексів на чорноморському узбережжі України з перевалки зерна. Одеський зерновий термінал має у своєму складі комбінат хлібопродуктів, введений в експлуатацію у 1844, та портовий елеватор. Елеваторний комплекс виконує послуги по прийманню, зберіганню і відвантаженню зерна на судна як в експортному варіанті, так і в імпортному варіанті.

Загальна робоча зернова місткість філії «Одеський зерновий термінал» становить 97,5 тис. тонн, в тому числі елеваторна — 67,5 тис. тонн, складська — 30 тис. тонн. Основні культури зберігання: пшениця, кукурудза, ячмінь, ріпак, соняшник. Переробні потужності млинзаводу філії складають 77 тис. тонн борошна в рік, добова продуктивність — 335 тонн

Миколаївський портовий елеватор був побудований 1930 року. На цей час це підприємство було одним з найбільших елеваторів у державі та Європі і третім у світі, справжнім еталоном вітчизняного портового елеваторного будівництва. Основним напрямком діяльності філії є здійснення експортно-імпортних операцій із зерновими та олійними культурами, надання послуг із приймання, доведення якості до базисних кондицій, зберігання і відвантаження зерна та насіння олійних культур. Загальна робоча зернова місткість філії «Миколаївський портовий елеватор» становить 69 тис. тонн. Основні культури зберігання: пшениця, ячмінь, ріпак, соняшник. На філії є власне підсобне господарство з вирощування зернових на орендованих 2347 га землі.

У 2012 році Експортно-імпортний банку Китаю видав ДПЗКУ кредит на 3 млрд доларів. За умовами кредиту, гроші мали бути витрачені для купівлі зерна, а зерно надалі мало бути проданим до Китаю, Китайській національній корпорації машинної індустрії та генеральних підрядів (ССЕС). Угоду підписали терміном на 15 років, щороку українська сторона мала поставляти 5 млн тонн зерна. Наприкінці 2014 року ССЕС заявила, що ДПЗКУ порушила умови поставки. Зокрема, сторони узгодили 19 контрактів, якими українська сторона мала експортувати більше 1 млн тонн зернових за ціною $230 млн.[13][14]

Згодом ДПЗКУ звітувала про збитки у мільйони доларів, також стало відомо, що ДПЗКУ продовжила торгувати напряму з іншими країнами без посередництва КНР, як вимагали умови домлвленості. При цьому, ДПЗКУ не платила преференційну маржу у розмірі 5$. Врешті, у лютому 2014 року ССЕС подав позов до Лондонського арбітражного суду позов проти ДПЗКУ, вимагаючи покриття збитків у $3 млрд. На цей час, замість умовлених 3 млрд $, українська сторона продала зерна на 153 млн $.[15]

В 2015 році компанію було звинувачено у роботі з тіньовими схемами, які дозволяли розкарадати гроші.[16]

2017 року між партнерами пройшли нові переговори, де сторони узгодили постачання щонайменше 300 тис. тонн зернових з України до КНР до кінця року.[17][18] ДПЗКУ не домовилося з ССЕС щодо реструктуризації боргів, тому виплату боргів було покладено на державу. За прогнозами Міністерства фінансів України, у 2021 році найбільші виплати державних гарантій України очікувалося витратити на покриття боргів перед ССЕС. 2021 року їх оцінювали у 3,3 млрд, 2022 — 6,5 млрд, 2023 — 6,2 млрд грн.[15][19]