Дерлиця Микола Михайлович

Мико́ла Дерлиця (23 квітня 1866, Застав'є[1], Тернопільська область 14 березня 1934, с. Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область) — український письменник, етнограф, священик УГКЦ.

о. Микола Дерлиця
Парох с. Тростянець (1921—1934)
Загальна інформація
Народження 23 квітня 1866(1866-04-23)
с. Застав'є
Смерть 14 березня 1934(1934-03-14) (67 років)
с. Тростянець
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення грудень 1892

Життєпис

Навчався у Тернопільській гімназії. Закінчив Львівську духовну семінарію УГКЦ. Висвячений на священика в грудні 1892 року.

Після свячень працював сотрудником на парафії в селі Заболотці Олеського деканату (1892—1894) і адміністратором парафії в селі Ходовичі Стрийського деканату (1894—1895). У 1896 році став парохом в селі Витвиця Болехівського деканату, а від 1921 року парох села Тростянець Долинського деканату[2]. Організував читальні, кооперативи, опікувався товариствами «Просвіта», «Сокіл» і «Відродження». У Витвиці 1908 р. відкрив за свої кошти двокласну школу і утримував її до початку першої світової війни. З його ініціативи і при його моральній та матеріальній підтримці вихідці с. Витвиця – С. П. Янишівський, П. С. Витвицький, С. В. Січко закінчили духовні семінарії, а М. Д. Селешко – Празький університет. Під час війни при Болехівському деканаті о. М. Дерлиця був комісаром у справах вдів і сиріт.

Літературну діяльність почав у 90-х роках, ще навчаючись в духовній семінарії. Він писав оповідання, новели і нариси з життя селян, в яких докладно і правдиво відтворював той історичний період. Друкувався з 1900 року. Автор збірки оповідань «Композитор» (1904, Львів), повісті «Марта» (1928, Коломия), книга «Воєнний дідич. Образок із світової війни» (1928, Коломия), повісті «В Млаках» (1930), етнографічного нарису «Селянські діти» (1898).

Друкувався в журналі «Літературно-науковий вістник» і газеті «Діло».

Відомий Дерлиця і як етнограф. Йому належить етнографічний нарис «Селянські діти», в якому подав тексти колискових пісень , записаних ним у селах Західної України.

Творчо спілкувався з Іваном Франком.

На схилі літ М. Дерлиця важко захворів. 14 березня 1934 року він помер.

Життя М. Дерлиці було нелегким, він замолоду повдовів і сам виховав чотирьох синів. Роман Дерлиця (1893 – 1962) – воював в рядах УГА, емігрував у Чехословаччину, де в Празі 1946 р. був репресований більшовицьким окупаційним режимом, засуджений на 10 років радянських таборів, після відбуття яких повернувся в Чехословаччину, де й помер. Отець Ярослав Дерлиця (1895 – 1975) – також пройшов шляхами визвольних змагань в рядах УГА, висвятився на священика, останні роки працював парохом с. Олеша Тлумацького району. Інженер Остап Дерлиця – активний культурно-просвітній та політичний діяч, член ОУН. У 1945 році замордований поляками. Місце поховання невідоме. Теофіл Дерлиця помер малою дитиною у 1911 році і похований, як і жінка М. Дерлиці, у с. Витвиці.

Вшанування памят'і

2 червня 1991 року на Тростянецькому Будинку культури вдячні односельці відкрили меморіальну дошку о. М. Дерлиці, знайшли і упорядкували його могилу.

Примітки

  1. Ониськів М. Дерлиця Микола Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 484. ISBN 966-528-197-6.
  2. Derlycja Mykola // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 85. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)

Джерела

  • Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
  • Дерлиця М. Новели. Оповідання / Микола Дерлиця // Образки з життя / упоряд, передм., прим. Є. К. Нахліка. – Львів, 1989. – С. 21 – 55.
  • Дерлиця Микола // Енциклопедія українознавства. – Львів, 1993. – Т. 2 – С. 503.
  • Дерлиця Микола // Українська літературна енциклопедія. – К., 1990. – Т. 2. – С. 39.
  • Дерлиця Микола // Ярич І. 1000-ліття в обличчях / Іван Ярич. – Івано-Франківськ, 2003. – С. 86 – 87.
  • Микола Дерлиця // Образки з життя / упоряд, передм., прим. Є. К. Нахліка. – Львів, 1989. – С. 6 – 7.
  • Олійник В. У слові невмирущому живий / Василь Олійник // Зірниця національного відродження / [упоряд. Василь Олійник]. – Долина, 2009. – С. 86 – 90.
  • Отець Микола Дерлиця // Нескорена Долинщина. Літопис визвольних змагань : мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії / упоряд., авт. передм. Михайло Борис. – Івано-Франківськ, 2002. – С. 348 – 349.
  • Баб’як П. «…Один із не послідніх талантів на Галицькій Русі» / П. Баб’як // Свіча. – 1991. – 1 черв.
  • Баб’як П. Письменник, етнограф / П. Баб’як // Прикарпатська правда. – 1985. – 16 листоп.
  • Галів М. Духівник і просвітитель Долинщини / М. Галів // Свіча. – 2010. – 2 лип. – С. 4.
  • Олійник В. Талант, освячений духом Каменяра / Василь Олійник // Свіча. – 1996. – 18 верес.
  • Ровенчак О. Просвітитель сільських душ / Оксана Ровенчак // Галичина. – 1991. – 13 лип.
  • Ровенчак О. Цього осяйного чоловіка поважав Франко / Оксана Ровенчак // Галичина. – 1996. – 18 трав. – С. 5.
  • Фреїв Л. Пошанування у слові і пісні / Людмила Фреїв // Свіча. – 1996. – 11 трав.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.