Витвиця (село)
Ви́твиця — село в Україні, у Долинському районі Івано-Франківської області. Населення становить 1255 осіб. Орган місцевого самоврядування — Витвицька сільська рада.
село Витвиця | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Івано-Франківська область | ||
Район/міськрада | Долинський район | ||
Громада | Витвицька сільська громада | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1397 | ||
Населення | 1255 | ||
Площа | 45,85 км² | ||
Густота населення | 27,37 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 77533[1] | ||
Телефонний код | +380 3477 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°59′26″ пн. ш. 23°50′38″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
411 м | ||
Водойми | Лужанка (Витвиця), Путня | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 77533, Івано-Франківська обл., Долинський р-н, с. Витвиця, вул. З. Красівського, 63 | ||
Карта | |||
Витвиця | |||
Витвиця | |||
Мапа | |||
Географічні дані
Село розташоване в передгір'ї Українських Карпат, у долині річки Витвиця (Лужанка), за 18 км від районного центру міста Долини і за 11 км від міста Болехів. До складу Витвицької сільської ради входять село Витвиця та селище Вигодівка, що розташоване одне від одного на відстані 3 км. Окремі частини села називаються: Путна, Порошниці, Солотвина, Заріка, Береги, Малиновище, Кривець, Потік. В урочищі Заріка віддавна витікає соляне джерело, а в місцині Потік на поверхню виходить нафта.
Історія
На території села люди жили віддавна. Про це свідчить скарб бронзової доби, знайдений у 1920 році в глиняному кар'єрі в урочищі Дебря: чотири браслети й округла спіраль з рухомим ґудзиком у центрі.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 1/2 лану (близько 62 га) оброблюваної землі[2].
Легенду про заснування села записали та опублікували у 1879 році парох села Спиридон Мартинкевич та відомий громадський діяч Венедикт Площанський. Вони стверджують, що назва села походить від слова «вітка» — верболозу, яким густо була заросла територія нинішнього села.
Перша письмова згадка про Витвицю датується 31 серпня 1397 року[3]. Збереглися документи про те, що Витвиця є поселення вільних (привілейованих) людей.
У 1824 році у центрі села громада спорудила дерев'яну церкву св.Івана Богослова, яка є пам’яткою архітектури.
Центром культурно-освітнього життя стала читальня «Просвіти», заснована на початку XX століття священиком Миколою Дерлицею. Уся робота читальні була спрямована на піднесення національної свідомості населення.
У 1939 році в селі проживало 1690 мешканців (1640 українців, 20 поляків, 10 латинників, 20 євреїв)[4].
У Витвиці народився, жив і боровся із більшовиками один із засновників УНФ, член Гельсінської спілки України, багаторічний політичний в'язень, поет Зеновій Красівський, якому вдячна громада села спорудила пам’ятник. У вересні 1991 року в будинку сільради було відкрито сільський музей, де створено експозиції з історії села.
У перші роки незалежності відновлено символічну могилу «Борцям за волю України», в 1997 році встановлено пам'ятний знак з нагоди 600-річчя з дня заснування села.
Відомі люди
В селі народилися:
- Витвицький Павло Васильович (1912—27.11.1942) — симпатик ОУН; священик УГКЦ в с. Жаб'є; розстріляний німецькими окупантами в полі біля села Ягільниця[5].
- Волковецький Степан Васильович — народний депутат України 1-го і 2-го скликань, дипломат, голова Івано-Франківського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта».
- Дунін-Лабенський Василь (1874—1947) — 1897—1939 роки — директор школи в селі Витвиця.
- Лабенський Мар'ян Васильович (1913—1946) — священик УГКЦ; симпатик ОУН; жахливо закатований московськими окупантами, с. Кальна; похований в с. Витвиця
- Красівський Зеновій Михайлович (1929—1991) — український поет, літератор, член Українського Національного Фронту та Української Гельсінської Групи.
- Селешко Михайло (1901–1981) — український громадсько-політичний діяч, журналіст. Член УВО і ОУН. У 1940—1941 рр. — генеральний секретар УНО в Німеччині.
- Січко Петро Васильович (1926—2010) — учасник українського національно-визвольного руху, член Української Гельсінкської групи, громадський діяч
- Янішевський Степан Павлович (1914–1951) — визначний діяч українського національно-визвольного руху 40-их років (псевдонім «Далекий»). Керівник Служби безпеки групи УПА «Північ» /Волинська та Рівенська область/, командир крайового проводу УПА на Рівненщині. Розстріляний більшовиками у Рівненській тюрмі.
В селі загинули:
- Федорич Іван «Байда» — командир сотні УПА «Опришки», загинув 29 травня 1949 року.
Соціальна сфера
- ЗОШ І-ІІІ ступенів[6].
- Дошкільний навчальний заклад «Калинка».
- Будинок культури.
Природоохоронні об'єкти
- Жидовець — ботанічний заказник
- Сосна Веймутова — ботанічна пам'ятка природи
- Дугласії — ботанічна пам'ятка природи
- Довжанка — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон буково-модринового насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон модринового насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Еталон ялицевого насадження — ботанічна пам'ятка природи
- Лисий потік — комплексна пам'ятка природи
- Долішнє — заповідне урочище
Примітки
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 31 жовтня 2021.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 167. (пол.)
- 70. Владислав, король польський, дарує своєму слузі Михайлові Волошину село Гошів
- Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 23.
- На Тернопільщині знайшли місце захоронення прикарпатських патріотів, який розстріляли німецькі окупанти в 1942 році. ФОТО
- Очільники Витвицької ОТГ на Прикарпатті поліпшують інфраструктуру краю. ФОТО