Детонуючий шнур

Детонуючий шнур — шнур з серцевиною з високобризантної вибухової речовини (ВР), призначений для передачі детонації від детонатора до заряду ВР. Іноді використовується як самостійний заряд.

Детонуючий шнур складається з вибухової серцевини і захисної оболонки.

Розрізняють такі види детонуючих шнурів:

• нормальної потужності (серцевина містить ВР 12-14 г/м),
• малопотужні (3-6 г/м), посилені (20-40 г/м) та
• високопотужні (100—140 г/м).

Детонуючі шнури нормальної потужності використовують на багатьох видах вибухових робіт, малопотужні — для комутації вибухових мереж та внутрішньосвердловинного сповільнення детонації зарядів, посилені — для ініціювання протяжних зарядів в шпурах та свердловинах, високопотужні — як самостійні, оконтурюючі заряди. Також розрізняють водостійкі, термостійкі детонуючі шнури (застосовують на вибухових роботах в глибоких нафт. і газових свердловинах) та запобіжні детонуючі шнури (для вибухових робіт в шахтах небезпечних за газом і пилом).