Дефлектор (аеродинаміка)

Дефле́ктор (від лат. deflecto — «відхиляю»), ковпак — витяжний пристрій на кінці вентиляційної чи димової труби. Призначений для збільшення тяги та запобігання зворотному току газів (зворотній тязі) під дією вітру. Побічною функцією ковпаків також захист від потрапляння в трубу опадів, від використання труб для гнізд птахами та білками. Іноді до дефлектора додається металева сітка, що слугує іскрогасником. На хмелесушарнях використовують дерев'яні дефлектори.

Дефлектор у вигляді літери Т

Види

Виконуються з каменю, бетону, бляхи[1]. Існують такі типи дефлекторів:

  • Звуження верху комина з допомогою труби, встановленої на бетонному конусі[1].
  • У вигляді літери Т — найбільш ефективно захищає канал від відсирювання[1].
  • У вигляді літери Н.

Дефлектори у формі літери Н скоріш стабілізують тягу, ніж збільшують її. Хоча вони мають одні з найкращих характеристик захисту від задування вітром, але втратили популярність через незграбний зовнішній вигляд. Інші конструкції дефлекторів використовують ефект Вентурі, постійно посилюючи тягу.

Суднові дефлектори

Найпростіший корабельний дефлектор — дефлектор з розтрубом, що являє собою вертикальну трубу, проведену в вентильоване приміщення, яка закінчується нагорі комінгсом. На комінгс надівається поворотний розтруб, що встановлюється в будь-яке положення в напрямку до вітру[2].

На вітрильних суднах за дефлектор використовувався віндзейль, що являв собою трубу, виготовлену з парусини, верхній кінець якої зрізаний навскоси і споряджений розпіркою. Віндзейль підвішували на такелажі, його отвір повертали до вітру, а рукав через люк пропускали всередину суднових приміщень і таким чином подавали туди свіже повітря.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. Mała encyklopedia rolnicza, Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Rolnicze i Leśne, 1964, s. 120.
  2. Словарь морских терминов (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.