Дефлорація

Дефлора́ція (лат. defloratio, від de — «видалення», «усунення» + flos, род. відм. floris — «квітка», «молодість», «незайманість») — медичний термін, що означає розрив (порушення) цілісності дівочої пліви. Пов'язується із втратою дівчиною цноти. Як правило, дефлорація відбувається при перших статевих зносинах, проте дівоча пліва може розтягнутися і залишитися неушкодженою після одного або декількох статевих актів.

Втрата цноти. Еротична сцена.

Зазвичай відбувається з початком статевого життя після введення статевого члена у піхву. Можлива травматична дефлорація — під час мастурбації (пальцем, стороннім предметом), під час занять спортом або під час фізичної праці.

Зустрічається також вроджена відсутність дівочої пліви — аплазія.

Дефлорація як жертвоприношення

Відомі випадки, коли відбувалося ритуальне позбавлення невинності.

Дефлорація в українській традиційній культурі

У багатьох традиційних суспільствах незайманість до шлюбу була неодмінною чеснотою, обов'язок пильнувати яку покладався на батьків дівчини. Отже, перевіряння новоодруженої на цілість дівочої пліви було важливим елементом шлюбного обряду. Свідоцтвом дівочої цноти вважалася кровотеча після статевого акту, і відповідно сліди крові на білизні (після першої шлюбної ночі) мали її демонструвати[1].

В українській весільній обрядності це було відоме як «обряд комори»: за звичаєм саме в коморі стелити молодим шлюбну постіль. Сорочку молодої зі слідами крові від дефлорації після першої шлюбної ночі називали «калиною» — це було свідоцтво незайманості нареченої до шлюбу. Якщо ж слідів крові там не виявлялося, це ставало ганьбою для молодої: з короваю викидали калину, топтали її, а замість неї встромлювали гілку сосни або руту, пояснюючи: «Наша молода не принесла калини — їй прикра­си не треба», співаючи при цьому: «Ой, щоб тобі да морозоньку, що заморозив калиноньку, да засму­тив да родиноньку». Вираз «згубити (стратити) кали­ну» означав «втратити дівоцтво, невинність», а «ламати (ломити, сікти) калину» — «позбавляти дівоцтва»[2][3].

Примітки
  1. Перша шлюбна ніч по-українськи
  2. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 269—271.
  3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К. : Довіра, 2006. — С. 303—304.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.