Джакупбаєв Алай Нуспекович

Джакупба́єв Ала́й Нуспе́кович (нар. 22 січня 1927(19270122) — 1 квітня 1976) — казахський вчений у галузі гірництва. Кандидат технічних наук. Займався дослідженням і впровадженням нових способів розробки родовищ корисних копалин та створенням спеціального і гірничого обладнання для цього. Лауреат Ленінської премії 1961 в галузі техніки[1][2].

Алай Нуспекович Джакупбаєв
Народився 22 січня 1927(1927-01-22)
Чилікімір, Ілійський район, Алма-Атинська область, Казахська РСР
Помер 1 квітня 1976(1976-04-01) (49 років)
Алма-Ата, Казахська РСР
Країна  Казахстан
Діяльність науковець
Alma mater Казахський гірничо-металургійний інститут
Галузь гірництво
Заклад Інститут гірничої справи Академії наук Казахської РСР
Ступінь кандидат технічних наук (1953)
Відомий завдяки: розробці та впровадженню системи примусового блокового обвалення
Нагороди (1961)

Біографія

Алай Нуспекович Джакупбаєв народився 22 січня 1927 року в селі Чилікімір Ілійського району Алма-Атинської області. У 1948 році закінчив Казахський гірничо-металургійний інститут і у 1949 вступив до аспірантури Інституту гірничої справи Академії наук СРСР. З 1950 по 1952 рік суміщав навчання в аспірантурі з роботою старшим інженером на опорній станції інституту «Уніпромедь» в місті Дегтярськ (Свердловська область), де займався дослідженнями і розробкою заходів боротьби з підземними пожежами.

У 1953 захистив кандидатську дисертацію на тему гасіння ендогенних пожеж при розробці родовищ сульфідних руд. В тому ж році обійняв посаду старшого наукового співробітника в Інституті гірничої справи Академії наук Казахської РСР. Потім з 1958, працював завідувачем Текелійського відділення інституту.

За розробку та впровадження системи примусового блокового обвалення на рудниках Леніногорського ПМК спільно з Малкіним Й. М., Бубліс В. М., Кутузовим Д. С., Халіним П. К., Березою В. Г., Мусіним А. Ч., Травниковим О. С. у 1961 році удостоєний Ленінської премії[1][2].

З 1963 по 1976 — завідувач лабораторією гідравлічних методів розробки родовищ ІГС АН КазРСР. Під його керівництвом були проведені випробування іскрового розряду у воді для руйнування гірських порід, розроблялися свічки запалювання нової конструкції для автівок, випробовувалися бензинові автодвигуни на паливно-водній суміші. Наприкінці 1960-х років, спільно з Алма-Атинським верстатобудівним заводом імені 20-річчя Жовтня, авторським колективом під його началом була розроблена і випробувана електромагнітна контейнерна транспортна система.

Під керівництвом Алая Джакупбаева захищено п'ять кандидатських дисертацій.

Помер 1 квітня 1976. Похований в Алмати на кладовищі Кенсай-1.

Патенти та авторські свідоцтва

Патентами СРСР засвідчене авторство Джакупбаєва на наступні винаходи:

  • Спосіб виїмки родовищ корисних копалин камерною системою розробки (№ 535418, заявлений у 1969)
  • Спосіб розробки копалин шарами (№ 601417, заявлений 19.05.1972)
  • Гідромонітор (№ 636396, заявлений 30.08.1972)
  • Генератор (№ 552679, заявлений 02.10.1973)
  • Запальний пристрій (№ 565153, заявлений 25.06.1974)
  • Електричний ударний інструмент (№ 526501, заявлений 17.03.1975)
  • Пристрій для управління електромагнітною машиною зворотно-поступального руху (№ 743154, заявлений 14.04.1975)
  • Спосіб гідровіджиму привибійної частини вугільного масиву в підготовчих виробках (№ 588390, заявлений 02.07.1975)

Бібліографія
  • Джакупбаев А. Н. Профилактика и тушение эндогенных пожаров на медноколчеданных рудниках Урала. — Москва : Институт горного дела Академии Наук СССР, 1953. (рос.)
  • Джакупбаев А. Н., Кораблев Г. А. Результаты исследования развития динамики горного давления при системе с твердеющей закладкой на руднике Текели. — Алма-Ата : Министерство цветной металлургии Казахской ССР, 1968. (рос.)
  • Джакупбаев А. Н., Джансугуров С. И., Цхе П. А. Опыт применения системы разработки с бетонной и твердеющей закладкой на руднике Текели. — Алма-Ата : Казахстанское республиканское правлвление Научно-технического общества цветной металлургии, 1970. (рос.)
  • Джакупбаев А. Н., Кораблев Г. А. Руководство по измерению изменений напряжений в угольном массиве скважинными гидравлическими датчиками. — Новосибирск : Сибирское отделение Института горного дела АН СССР, 1969. (рос.)

Примітки
  1. Ежегодник Большой Советской Энциклопедии 1962. Выпуск 6-й. — Москва : Большая Советская Энциклопедия, 1962. — 623 с.
  2. Записки Всесоюзного минералогического общества. — Москва, 1962. — Т. 91. — С. 370.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.