Алматинська область

Алмати́нська область (каз. Алматы облысы, рос. Алматинская область) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Талдикорган.

Алматинська область
каз. Алматы облысы
Герб Алматинської області
Країна:      Казахстан
Основні дані
Утворена: 10 березня 1932 року
Населення (2009[1]): 1804004 особи
Площа: 223900 км²
Густота населення: 8,06 осіб/км²
Телефонний код: 7-727—728
Поштові індекси: 040000
Населені пункти та округи
Адміністративний центр: місто Талдикорган
Кількість районів: 16
Кількість сільських округів: 233
Кількість міських адміністрацій: 10
Кількість селищних адміністрацій: 13
Міських населених пунктів: 13
Сільських населених пунктів: 728
Влада
Голова області: Амандик Габбасовіч Баталов

Географія

Площа області складає 223,2 тис. км². Область межує на північному заході з Карагандинською, на півночі зі Східноказахстанською, на заході із Жамбилською областями, на сході область виходить до Китаю (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — до Киргизстану (Іссик-Кульська та Чуйська області).

Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.

Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.

Корисні копалини, поширені на території області, поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.

Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від —5 до —10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір льодовики.

Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.

Тваринний світ представлений наступними видами бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.

Історія

11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.

2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області[2].

Господарство

Промисловість

Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.

Сільське господарство

У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.

Транспорт

Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.

Адміністративний поділ

Райони

Район Площа,
км²
Населення,
осіб (2009)
Центр Сільські
округи
Міські
адміністрації
Селищні
адміністрації
Населені
пункти
1 Аксуський район 12600 38839 Жансугуров 15 - 3 49
2 Алакольський район 23700 69398 Ушарал 22 1 1 56
3 Балхаський район 37400 30037 Баканас 15 - - 28
4 Єнбекшиказахський район 8300 257506 Єсік 25 1 - 79
5 Єскельдинський район 4300 50082 Карабулак 10 - 1 33
6 Жамбильський район 19289 117599 Узинагаш 23 - 1 61
7 Ілійський район 7800 160854 Отеген-батира 8 - 2 30
8 Карасайський район 2300 184356 Каскелен 8 1 - 44
9 Каратальський район 24200 47824 Уштобе 9 1 - 36
10 Кегенський район 7103 36751 Кеген 12 - - 34
11 Кербулацький район 11500 47992 Сариозек 14 - 1 64
12 Коксуський район 7100 38417 Балпик 9 - 1 34
13 Панфіловський район 10600 113059 Жаркент 13 1 - 42
14 Райимбецький район 7119 43626 Наринкол 11 - - 20
15 Саркандський район 24400 41016 Сарканд 12 1 1 36
16 Талгарський район 3700 161724 Талгар 10 1 - 46
17 Уйгурський район 8700 60792 Чунджа 14 - - 25
18 Капчагайська м.а. - 52458 Капчагай 2 - - 12
19 Талдикорганська м.а. - 146844 Талдикорган 2 - - 10
20 Текелійська м.а. - 52458 Текелі - - 1 2

Найбільші населені пункти

Населений пункт Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
1 Талдикорган 97 996 123 038
2 Каскелен 37 221 58 418
3 Талгар 43 353 45 529
4 Капчагай 33 428 39 855
5 Єсік 31 254 34 355
6 Жаркент 32 656 33 350
7 Узинагаш 23 887 30 589
8 Боралдай 18 999 28 142
9 Шелек 22 703 26 688
10 Текелі 23 982 26 062
11 Уштобе 22 742 24 895
12 Отеген-батира 17 301 20 163
13 Каргали 17 501 20 114
14 Чунджа 20 095 18 008
15 Карабулак 14 873 16 037
16 Ушарал 15 379 15 991
17 Жетиген 13 103 15 616
18 Бесагаш 8 857 15 458
19 Шамалган 8 923 15 163
20 Байсерке 8 673 15 124
21 Сарканд 15 347 14 305
22 Ушконир 10 013 13 616
23 Балпик 12 145 12 654
24 Туздибастау 9 182 12 577
25 Сариозек 12 236 12 291
26 Тургень 9 741 12 116
27 Єркін 9 701 11 465
28 Абай 4 492 10 439
29 Коктал 10 814 10 360
30 Мухаметжана Туймебаєва 6 541 10 312

Населення

Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи[3]:

Міського населення — 47 %. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.

Зміна чисельності населення:[4][5]
Роки200320042005200620072008
Населення 1 560 267 1 571 194 1 589 751 1 603 758 1 620 696 1 643 278
Роки2010201120122013
Населення 1 692 951 1 873 374 1 909 362 1 946 627

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.