Алматинська область
Алмати́нська область (каз. Алматы облысы, рос. Алматинская область) — адміністративна одиниця на південному сході Казахстану. Адміністративний центр області — місто Талдикорган.
Алматинська область | |||
---|---|---|---|
каз. Алматы облысы | |||
| |||
![]() | |||
Країна: ![]() | |||
Основні дані | |||
Утворена: | 10 березня 1932 року | ||
Населення (2009[1]): | 1804004 особи | ||
Площа: | 223900 км² | ||
Густота населення: | 8,06 осіб/км² | ||
Телефонний код: | 7-727—728 | ||
Поштові індекси: | 040000 | ||
Населені пункти та округи | |||
Адміністративний центр: | місто Талдикорган | ||
Кількість районів: | 16 | ||
Кількість сільських округів: | 233 | ||
Кількість міських адміністрацій: | 10 | ||
Кількість селищних адміністрацій: | 13 | ||
Міських населених пунктів: | 13 | ||
Сільських населених пунктів: | 728 | ||
Влада | |||
Голова області: | Амандик Габбасовіч Баталов |
Географія
Площа області складає 223,2 тис. км². Область межує на північному заході з Карагандинською, на півночі зі Східноказахстанською, на заході із Жамбилською областями, на сході область виходить до Китаю (Сіньцзян-Уйгурський автономний район), на півдні — до Киргизстану (Іссик-Кульська та Чуйська області).
Територією області течуть річки Ілі з притоками Чарин, Шелек, Текес, Курти, а також Каратал із притокою Коксу, Аксу, Лепси, Аягуз, Кеген. Тут розташовані озера Алаколь, Балхаш, Сасикколь, Капчагайське водосховище.
Східну частину області займає хребет Джунгарський Алатау (4464 м), південну — Заілійський Алатау (4951 м), Кетмень та відроги Кунгей-Алатау; північну і західну частини — велика рівнина з нахилом до озер Балхаш, Сасикколь і Алаколь.
Корисні копалини, поширені на території області, — поліметалічні руди, буре вугілля, мармур, гіпс, кам'яна сіль, сульфат натрію.
Клімат різко континентальний, холодна зима (січень від —5 до —10°) та спекотне літо (липень від +24 до +27°). Опадів — 100—150 мм (на рівнині) і 700—800 мм (в горах) за рік, на вершинах гір — льодовики.
Ґрунти на рівнині — глинясті буроземи, сіроземи та солончаки, в долині річки Ілі — алювіально-лучні, в передгір'ях і на схилах гір — каштанові та чорноземовидні підзолистого типу. Велику площу займають піски Сари-Ішикотрау. Рослинність на рівнині напівпустельна і пустельна; переважають полиновокураєві угруповання, зарості саксаулу, навесні — ефемерні злаки й осоки; на узбережжі озера Балхаш та в долині Ілі — зарості очерету і тугайні ліси; в горах — з 600 м сухі ковилово-типчакові степи з 800—1500 м — луки, що переметаються з листяними лісами (серед них зарості диких яблунь); з 1500—1700 м хвойні ліси і субальпійські луки; вище 2800 м — альпійські луки.
Тваринний світ представлений наступними видами — бурий ведмідь, марал, архар, сайгак, вовк, лисиця, заєць, дика свиня.
Історія
11 липня 1867 була утворена Семиріченська область Російської імперії. З червня 1918 року вона була перейменована в Алма-Атинську і увійшла до складу Туркестанської РФР. 1924 року на території області була утворена Джетисуйська губернія. 10 березня 1932 року була утворена Алма-Атинська область Казахської АСРР (у складі РСФРР), з 5 грудня 1936 року — у складі Казахської РСР. 16 березня 1944 року на північному сході області була виділена нова Талди-Курганська область. 6 червня 1959 року дві області були об'єднані в Алма-Атинську, але 23 грудня 1967 року — знову роз'єднані. З 1992 року назва області була транскрибована, 4 травня 1993 року і Талди-Курганська область перейменована на Талдикорганську. 22 квітня 1997 року до складу Алматинської області знову включена територія Талдикорганської області, а 22 вересня 2001 року центр області перенесено з міста Алмати до міста Талдикорган.
2 вересня 2019 року зі складу області була виключена територія площею 10,92 км² та передана до складу Жамбильської області[2].
Господарство
Промисловість
Основні галузу промисловості, які отримали розвиток в області — машинобудування, металообробка, харчова, легка промисловість, промисловість будматеріалів. Серед підприємств енергетики — Капчагайська ГЕС та каскад Алматинських ГЕС.
Сільське господарство
У сільському господарстві поширене поливного землеробство, на полях вирощують пшеницю, ячмінь, кукурудзу, рис, цукровий буряк, тютюн, розвинене плодівництво і виноградництво. Тваринництво представлене вівчарством, скотарством, конярством, розвитку набуло птахівництво.
Транспорт
Територією Алматинської області 770 км тягнеться Казахська залізниця. По озеру Балхаш та по річці Ілі здійснюється судноплавство.
Адміністративний поділ
Райони
№ | Район | Площа, км² |
Населення, осіб (2009) |
Центр | Сільські округи |
Міські адміністрації |
Селищні адміністрації |
Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Аксуський район | 12600 | 38839 | Жансугуров | 15 | - | 3 | 49 |
2 | Алакольський район | 23700 | 69398 | Ушарал | 22 | 1 | 1 | 56 |
3 | Балхаський район | 37400 | 30037 | Баканас | 15 | - | - | 28 |
4 | Єнбекшиказахський район | 8300 | 257506 | Єсік | 25 | 1 | - | 79 |
5 | Єскельдинський район | 4300 | 50082 | Карабулак | 10 | - | 1 | 33 |
6 | Жамбильський район | 19289 | 117599 | Узинагаш | 23 | - | 1 | 61 |
7 | Ілійський район | 7800 | 160854 | Отеген-батира | 8 | - | 2 | 30 |
8 | Карасайський район | 2300 | 184356 | Каскелен | 8 | 1 | - | 44 |
9 | Каратальський район | 24200 | 47824 | Уштобе | 9 | 1 | - | 36 |
10 | Кегенський район | 7103 | 36751 | Кеген | 12 | - | - | 34 |
11 | Кербулацький район | 11500 | 47992 | Сариозек | 14 | - | 1 | 64 |
12 | Коксуський район | 7100 | 38417 | Балпик | 9 | - | 1 | 34 |
13 | Панфіловський район | 10600 | 113059 | Жаркент | 13 | 1 | - | 42 |
14 | Райимбецький район | 7119 | 43626 | Наринкол | 11 | - | - | 20 |
15 | Саркандський район | 24400 | 41016 | Сарканд | 12 | 1 | 1 | 36 |
16 | Талгарський район | 3700 | 161724 | Талгар | 10 | 1 | - | 46 |
17 | Уйгурський район | 8700 | 60792 | Чунджа | 14 | - | - | 25 |
18 | Капчагайська м.а. | - | 52458 | Капчагай | 2 | - | - | 12 |
19 | Талдикорганська м.а. | - | 146844 | Талдикорган | 2 | - | - | 10 |
20 | Текелійська м.а. | - | 52458 | Текелі | - | - | 1 | 2 |
Найбільші населені пункти
№ | Населений пункт | Населення, осіб (1999) |
Населення, осіб (2009) |
---|---|---|---|
1 | Талдикорган | 97 996 | 123 038 |
2 | Каскелен | 37 221 | 58 418 |
3 | Талгар | 43 353 | 45 529 |
4 | Капчагай | 33 428 | 39 855 |
5 | Єсік | 31 254 | 34 355 |
6 | Жаркент | 32 656 | 33 350 |
7 | Узинагаш | 23 887 | 30 589 |
8 | Боралдай | 18 999 | 28 142 |
9 | Шелек | 22 703 | 26 688 |
10 | Текелі | 23 982 | 26 062 |
11 | Уштобе | 22 742 | 24 895 |
12 | Отеген-батира | 17 301 | 20 163 |
13 | Каргали | 17 501 | 20 114 |
14 | Чунджа | 20 095 | 18 008 |
15 | Карабулак | 14 873 | 16 037 |
16 | Ушарал | 15 379 | 15 991 |
17 | Жетиген | 13 103 | 15 616 |
18 | Бесагаш | 8 857 | 15 458 |
19 | Шамалган | 8 923 | 15 163 |
20 | Байсерке | 8 673 | 15 124 |
21 | Сарканд | 15 347 | 14 305 |
22 | Ушконир | 10 013 | 13 616 |
23 | Балпик | 12 145 | 12 654 |
24 | Туздибастау | 9 182 | 12 577 |
25 | Сариозек | 12 236 | 12 291 |
26 | Тургень | 9 741 | 12 116 |
27 | Єркін | 9 701 | 11 465 |
28 | Абай | 4 492 | 10 439 |
29 | Коктал | 10 814 | 10 360 |
30 | Мухаметжана Туймебаєва | 6 541 | 10 312 |
Населення
Населення Алматинської області — поліетнічне. Станом на 1 січня 2010 року значну частину населення області становили казахи[3]:
- казахи — 1094934 особи (64,68 %)
- росіяни — 293445 осіб (17,33 %)
- уйгури — 155158 осіб (9,17 %)
- турки — 32221 особа (1,90 %)
- азербайджанці — 19237 осіб (1,14 %)
- корейці — 16331 особа (0,97 %)
- курди — 15348 осіб (0,91 %)
- татари — 14620 осіб (0,86 %)
- німці — 12835 осіб (0,76 %)
- українці — 8942 особи
- чеченці — 6352 особи
- узбеки — 3441 особа
- киргизи — 2409 осіб
- греки — 1767 осіб
- дунгани — 1765 осіб
- поляки — 1632 особи
- білоруси — 1443 особи
- інші — 11071 особа
Міського населення — 47 %. Майже все сільське населення зосереджене в передгірній смузі і в долинах рік.
Роки | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
---|---|---|---|---|---|---|
Населення | 1 560 267 | ▲1 571 194 | ▲1 589 751 | ▲1 603 758 | ▲1 620 696 | ▲1 643 278 |
Роки | 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | ||
Населення | ▲1 692 951 | ▲1 873 374 | ▲1 909 362 | ▲1 946 627 |
Примітки
- Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения Республики Казахстан 2009 года. Том 1. Статистический сборник. /Под ред. Смаилова А.А./ — Астана — 2011 — 242 с. (рос.) Архівовано з першоджерела 29 січня 2013.
- Постановление Правительства Республики Казахстан от 2 сентября 2019 года № 648. «Об изменении границ Алматинской и Жамбылской областей» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
- http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2010.htm
- Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012
- Чисельність населення Республіки Казахстан по областях на 1 січня 2013 року[недоступне посилання з травня 2019] (казах.), (рос.)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- Офіційний сайт акимату Алматинської області (казах.), (рос.), (англ.)
- Агентство Республіки Казахстан по статистиці. Населення (казах.), (рос.), (англ.)
- Погода в Алматинській області. Казахстан
- Карта Алматинської області на Rubricon.com
- Казахстан. Алматинська область (рос.)