Свердловська область

Область отримала назву від її центру — міста Свердловська (нині — Єкатеринбург), що отримав ім'я на честь Якова Михайловича Свердлова, одного з лідерів більшовицького перевороту, голови ВЦИК в 1917–1919 роках. Назва з'явилася 17 січня 1934 року разом з утворенням самої області, до цього такої області не існувало. До революції Єкатеринбург був центром повіту Пермської губернії.

Свердловська область — найбільший регіон Уралу. Область займає середню, і захоплює північну частині Уральських гір, а також західну околицю величезної Західно-Сибірської рівини.

Найвища точка — гора Конжаковський камінь (1569 м).

Головні річки: річки басейну Обі і Ками (Тавда, Тура).

Клімат континентальний; середня температура січня від −16 до −20°С, середня температура липня від +16 до +19°С; кількість опадів — близько 500 мм в рік.

Рослинність: хвойні і змішані ліси.

Свердловська область знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Yekaterinburg Time Zone (YEKT/YEKTST). Зсув відносно UTC становить +5:00 (YEKT, зимовий час) / +6:00 (YEKTST, літній час), оскільки в цьому часовому поясі діє перехід на літній час. Щодо Московського часу часовий пояс має постійний зсув +2 години і позначається в Росії відповідно як MSK+2. Єкатеринбурзький час відрізняється від поясного часу на одну годину, оскільки на території Росії діє декретний час.

Територія області була заселена з давніх часів. На території області знайдені численні стоянки стародавньої людини, що датуються часом від мезоліту до залізної доби.

На час приєднання до Московського царства у 16 ст. територію нинішньої області населяли башкири на південному заході, мансі на півночі, сибірські татари на південному сході. Характер приєднання башкирських земель — суперечливий, Сибірське ханство та мансійські держави, зокрема Пелимське князівство, були завойовані. Після приєднання до Росії на Уралі активно розвивається видобуток корисних копалин та металургія.

Під час розпаду Російської імперії на територію області претендували Сибірська республіка та Комуч, як компроміс між якими був утворений Тимчасовий обласний уряд Уралу. Наприкінці 1918 року обласні уряди були ліквідовані після узурпації влади Олекандром Колчаком; влітку 1919 року територія області була зайнята більшовиками, білі відійшли на схід.

У 1919 році утворена Єкатеринбурзька губернія, у 1923 — Уральська область. Свердловська область була утворена (виділена з Уральської області) 17 січня 1934 року. Спочатку область включала територію сучасного Пермського краю і не включала декілька районів, спочатку віднесених до Омської та Челябінської областей.

У радянський час область стала одним із центрів військової промисловості, і була закрита для відвідання іноземцями. У 1979 році у Єкатеринбурзі стається витік біологічної зброї. У 1976–1985 областю керує Борис Єльцин, у 1990 році обирається від області народним депутатом РРФСР від обласного центру.

У 1993 році в владою області була проголошена Уральська Республіка, оберталася валюта уральський франк. Автономістськім тенденціям був покладений край після втручання федерального центру.

• 
  Югорські князівська XVI ст.
• 
  ТОУ Уралу на карті колишньої Російської імперії у 1918 році
• 
  Прапор ТОУ Уралу
• 
  Уральська область
• 
  Уральська республіка та уральский франк
• 
  Пропонована у 1993 році велика Уральська республіка
• 
  Прапор Уральської республіки

Чисельність населення Свердловської області за оцінкою на 1 січня 2007 становила 4399,7 тис. осіб (на 1 січня 2006 — 4409,7 тис. осіб) (5-е місце в Росії). У 2006 році зафіксовано скорочення чисельності населення за рахунок природного спаду, яке склало 19,9 тис. осіб. У 2006 році число прибулих на територію Свердловської області перевищило число вибулих на 9,5 тис. осіб.

Щільність населення 22,6 осіб/км² (оцінка на 1 січня 2007), що майже втричі вище середнього по РФ. Частка міського населення перевищує 83 % (оцінка на 1 січня 2006).

За даними Всеросійського перепису населення 2002 року національний склад Свердловської області був наступним:

Чисельність економічно активного населення області на кінець березня 2006 року за оцінкою органів державної статистики склала 2343,3 тис. осіб. З нього зайнято в економіці 2180,6 тис. осіб і 162,7 тис. осіб не мали заняття, але активно його шукали і, відповідно до методології, класифікувалися як безробітні.

В науковій сфері області працюють близько 1000 докторів і 5000 кандидатів наук. Уральське відділення Російської академії наук об'єднує 22 академічних наукових інституту, на території області знаходяться більше 100 науково-дослідних, проектних, технологічних, конструкторських і інших наукових установ.

На початок 2006/2007 навчального року на території області функціонують більше 1294 денних і 50 вечірніх середніх шкіл, 91 державний середній спеціальний навчальний заклад, 19 державних вищих навчальних закладів, 34 філії і 11 недержавних, 6 філій.

Технопарки: «Високогористий» в м. Нижньому Тагілі, «Уральський» — на базі УГТУ-УПІ в місті Єкатеринбург, технополіс «Зарєчний», з основною спеціалізацією — реалізація науково-технічних проектів по виробництву високотехнологічної, конкурентоздатної і екологічно чистої продукції.

• Уральська Республіка

• Офіційний сервер Уряду Свердловської області (рос.)
• Законодавчі збори Свердловської області (рос.)
• Адміністрація Єкатеринбурга (рос.)
• Карти Свердловської області для приймачів GPS (рос.)
• Свердловська область у довіднику — каталозі «Уся Росія» (рос.)

	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра	Ханти-Мансійський автономний округ — Югра
Пермський край		Тюменська область
Башкортостан	Челябінська область  Курганська область