Джанні Родарі

Джа́нні Рода́рі (італ. Gianni Rodari; 23 жовтня 1920, м. Оменья, Королівство Італія 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам і книжкам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.

Джанні Родарі
Gianni Rodari
Ім'я при народженні Джованні Франческо Родарі
Giovanni Francesco Rodari
Народився 23 жовтня 1920(1920-10-23)
Оменья, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, П'ємонт, Італія[1][2][3]
Помер 14 квітня 1980(1980-04-14) (59 років)
Рим, Італія[4][3]
·серцева недостатність
Поховання Кампо Верано[5]
Громадянство  Італія
Діяльність письменник, журналіст
Сфера роботи дитяча та підліткова літератураd
Alma mater Католицький університет Святого Серця
Мова творів італійська[6]
Жанр Казки
Magnum opus «Пригоди Цибуліно»
Партія Communist Party of Italyd
Конфесія атеїзм
Премії Премія Ганса Хрістіана Андерсена
Сайт: giannirodari.it

 Джанні Родарі у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися матір'ю в її рідному селі у провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні вступив до семінарії, провчився там три роки і здобув диплом учителя. У віці сімнадцяти років він уже почав викладати в початкових класах у селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. 1939 року Родарі вступив на навчання до Міланського університету.

Джанні Родарі у молоді роки.

Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він почав працювати в одному з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре в нацистському концтаборі Джанні Родарі в 1944 році вийшов із фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брати участь в італійському русі опору.

1948 року Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» (італ. L’Unità) і водночас розпочав писати оповідання для дітей. 1950 року він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (італ. Il Pioniere). 1951 року Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».

У 1952 році він уперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. 1953 року одружився з Марією Терезією Феретті, яка чотири роки потому народила йому дочку, Паолу. У 1957 році, після офіційного іспиту, Родарі був визнаний професійним журналістом.

У 1966—1969 роках Родарі працював над спільними проєктами з дітьми. 1970 року за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладати на багато мов світу.

1979 року, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. У 1980 році в Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.

Бібліографія

  • Збірка «Книжка веселих віршів» (Il libro delle filastrocche, 1950)
  • «Порада піонеру», (Il manuale del Pionere, 1951)
  • «Пригоди Цибуліно» (Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di Cipollino у 1957)
  • Збірка віршів «Поїзд віршів» (Il treno delle filastrocche, 1952)
  • «Джельсоміно у Країні брехунів» (Gelsomino nel paese dei bugiardi, 1959)
  • Збірка «Вірші в небі і на землі» (Filastrocche in cielo e in terra, 1960)
  • Збірка «Казки телефоном» (Favole al telefono, 1960)
  • «Джип в телевізорі»
  • «Планета новорічних ялинок»
  • «Подорож Блакитної Стріли»
  • «Які бувають помилки»
  • Збірка «Торт у небі»
  • «Як подорожував Джованніно на ім'я Нероба»
  • «Граматика фантазії»
  • «Жив-був двічі барон Ламберто»
  • «Волоцюги»

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.