Джеймс Карен

Джеймс Карен (англ. James Karen) уроджений Джейкоб Карнофскі (англ. Jacob Karnofsky, 28 листопада 1923, Вілкс-Барре, Пенсільванія, США 23 жовтня 2018, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) американський характерний актор. Грав у театрі на Бродвеї, знімався в кіно та на телебаченні.

Джеймс Карен
англ. James Karen
Дата народження 28 листопада 1923(1923-11-28)[1][2]
Місце народження Вілкс-Барре, Пенсільванія
Дата смерті 23 жовтня 2018(2018-10-23)[3] (94 роки)
Місце смерті Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Громадянство  США
Alma mater Neighborhood Playhouse School of the Theatred і James M. Coughlin High Schoold
Професія кіноактор, актор театру, телеактор, актор, актор озвучування
IMDb ID 0439170
 Джеймс Карен у Вікісховищі

Серед найбільш значущих робіт — ролі у Полтергейст, Повернення живих мерців, Прибульці з Марса, і В гонитві за щастям[4].

Джеймс Карен також був відомий за роль Еліота Рендольфа в телевізійному серіалі Восьми достатньо. Він також з'явився в рекламі мережі супермаркетів «Pathmark», за який отримав прізвисько «містер Pathmark»[5]. Він був номінований на премію Сатурн за роль у Повернення живих мерців в 1985 році[6].

Ранні роки

Джеймс Карен, названий при народженні Якоб Карнофскі, народився у Вілкс-Барре, у північно-східній Пенсільванії, в родині єврейських іммігрантів російського походження. Мати — Мей (уроджена Фрід), батько — Джозеф Х. Карнофскі, торговець. Племінник Морріса Карновського. Конгресмен Деніел Дж. Флуд (англ. Daniel J. Flood), який сам був актором-аматором трагічного жанру запропонував Карену, тоді ще молодій людині, стати актором і запросив його до «Малого театру Вілкс-Барре». Він також відвідував театральну школу «Neighborhood Playhouse School of the Theatre» в Нью-Йорку[7].

Кар'єра

Першим фільмом про який Карен пам'ятав, що бачив, був «Пароплав Білл-молодший» (1928 р.) Бастера Кітона. Пізніше він став дуже хорошим другом Кітону. В його кар'єрі стався великий прорив, коли йому було запропоновано замінити Карла Молдена в оригінальній бродвейській постановці вистави «Трамвай „Бажання“».

На телебаченні він зіграв доктора Берка в американській телевізійній мильній опері «Як обертається світ» і був оригінальним Лінкольном Тайлером в інший мильній опері «Всі мої діти». Але він, мабуть, найбільше відомий за постійну роль в телесеріалі «Вісім достатньо». Джеймс Карен також добре відомий на Східному узбережжі як представник мережі супермаркетів «Pathmark» на телебаченні та радіо протягом 20 років[8].

Джеймс Карен з'явився в епізоді ситуаційної комедії «The Kallikaks» у 1977 році на телеканалі NBC, і грав Ерла Сілберта в мінісеріалі 1979 року «Сліпі амбіції» (англ. Blind Ambition). Десять років по тому він з'явився в епізоді телесеріалу «Золоті дівчатка». Він також відомий по ролі злого магната Натана Лассітера, який знищив місто Волнат-Гров у фіналі телевізійного серіалу "Маленький будиночок у преріях[9]. Джеймс Карен — член Акторській студії. Його помітні кінороботи: «Китайський синдром», «Полтергейст», «Повернення живих мерців» і «Волл-стріт» Олівера Стоуна.

В останні роки Джеймс Карен отримав визнання за роль Мартіна Фрома у фільмі 2006 року «В гонитві за щастям».

Особисте життя

Він був одружений зі Сьюзен Рід, колишньою актрисою й виконавицею народних пісень[10]. Вони розлучилися в 1967 році, а в 1986 році він одружився з Альбою Франческою, яка знімалася з ним в «Hardbodies 2». Джеймс Карен виховав одну дитину та двох онуків.

Джеймс Карен пішов з життя на 95-му році життя 23 жовтня 2018 року в Лос-Анджелесі[11].

Вибрана фільмографія

Нагороди

Джеймс Карен був номінований на премію «Сатурн» за кращу чоловічу роль за гру у фільмі «Повернення живих мерців» в 1985 році. За свій внесок в кіноіндустрію фільмів жахів, Карен отримав почесну премію «Сатурн» в 1998 році. Він був номінований на «Fangoria Chainsaw Awards» за кращу чоловічу роль другого плану за роль у «Ненародженим дитині» в 1991 році.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
  2. Internet Broadway Database — 2000.
  3. James Karen, Actor in 'Poltergeist' and So Much More, Dies at 94
  4. A Memorable Evening with Unforgettable Actor James Karen. NYFA.edu. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  5. Mr. Pathmark and Life Lessons. Nicholas Nigro.com. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  6. Awards for James Karen. IMDb.com. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  7. James Karen Biography (1923-). Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  8. James Karen at Film Forum. UnPaidFilmCritic.com. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  9. James Karen by G»ilbert Gottfried. Sound Cloud.com. Процитовано 7 вересня 2015.(англ.)
  10. 2010 January to June. Dead Rock Stars Club. Процитовано 26 грудня 2016.(англ.)
  11. У Лос-Анджелесі помер актор Джеймс Карен

Додаткова література

  • Voisin, Scott, Character Kings: hollywood's Familiar Faces Discuss the Art & Business of Acting. BearManor Media, 2009. ISBN 978-1-59393-342-5. (англ.)
  • Psychotronic Video Magazine, 1997 no.24 «James Karen» (англ.)
  • Filmfax Magazine, December 2010 no. 125 «Frankenstein Meets The Space Monster» (англ.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.