Олівер Стоун
Ві́льям О́лівер Сто́ун (англ. William Oliver Stone; нар. 15 вересня 1946, Нью-Йорк, США) — американський кінорежисер, сценарист та продюсер художніх та «історично-документальних» фільмів. Відомий своєю схильністю до конспірологічних теорій[1], завжди та всюди шукати «провину США»[2] та прихильністю до диктаторських режимів або персональною дружбою з такими відомими тиранами та деспотами як брати Фідель та Рауль Кастро, Уго Чавес, Ево Моралес та Володимир Путін. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як пособник російських окупантів.[3]
Олівер Стоун | |
---|---|
Oliver Stone | |
| |
Олівер Стоун на 66-му Венеціанському кінофестивалі 2009 року | |
Ім'я при народженні | Вільям Олівер Стоун |
Дата народження | 15 вересня 1946 (75 років) |
Місце народження | Нью-Йорк, США |
Громадянство | США |
Релігія | буддизм і Єпископальна церква |
Alma mater | Школа мистецтв Тішаd, Trinity Schoold, The Hill Schoold і Єльський університет |
Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер |
Кар'єра | 1971 — наші дні |
Magnum opus | Gina Montanad |
Нагороди | |
IMDb | ID 0000231 |
oliverstone.com | |
Олівер Стоун у Вікісховищі |
Життєпис
Народився в заможній родині біржового маклера. Батько був американець, що мав єврейське етнічне коріння, але не належав до юдаїзму. Мати була француженкою за походженням, але не ходила до католицької церкви. Був вихований у традиції християнської єпископальної церкви, але в зрілі роки перейшов до буддизму.
По закінченні коледжу вступив до Єльського університету та, не провчившись там і року, закинув навчання.
В 1967—1968 роках служив в Армії США, учасник війни у В'єтнамі, був нагороджений військовими відзнаками Бронзова Зірка та Пурпурне Серце.
У 1971 закінчив школу кіно при Нью-Йоркському університеті, де його наставником був Мартін Скорсезе.
Творчість
В'єтнамська тема
Зняв трилогію про В'єтнамську війну — «Взвод»(1986), «Народжений четвертого липня»(1989) та «Небеса і земля»(1993). «Взвод» — за ствердженнями Стоуна, це переважно автобіографічний фільм, в якому він ділиться своїм власним досвідом, здобутим у військових боях. Стрічка «Народжений четвертого липня» заснована на автобіографії ветерана В'єтнамської війни Рона Ковіка, а в «Небесах і землі» Стоун представляє погляд на війну в'єтнамської дівчини, спираючись на її мемуари. За «Взвод» і «Народженого четвертого липня» Стоун був нагороджений «Оскарами» за найкращу режисерську роботу. Він також отримав «Оскар» в 1978 році за найкращий адаптований сценарій до кінострічки «Опівнічний експрес».
Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі
У 1991 році випустив скандальний фільм «Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі», в якому зображене незалежне розслідування прокурора Нового Орлеана Джима Гаррісона вбивства Джона Кеннеді. Гаррісон стверджував, що спростував викладену в доповіді комісії Уоррена офіційну версію «чарівної кулі» і ролі «вбивці-одинака» Лі Харві Освальда в замаху. Більш того, Стоун вказує на причетність вищих державних посадовців і військових чинів до вбивства Кеннеді. Фільм призвів до гарячих дискусій в американському суспільстві.
Інші режисерські роботи
У 2003 побував на Кубі, де впродовж трьох днів спілкувався з Фіделем Кастро. Вони розмовляли про політику, Карибську кризу, особисті переконання Фіделя, Кубинську революцію, важливі події за останні 50 років і про те, яким Кастро бачить майбутнє революції. В результаті з'явилася документальна стрічка «Команданте», яка так і не була випущена в США. 2004 року Стоун зняв ще один документальний фільм про «острів свободи» — «В пошуках Фіделя». 2008 року вийшов біографічний фільм про життя та президентство Джорджа Буша-молодшого — «Дабл ю», в якому зображається його дитинство, складні стосунки з батьком, політична кар'єра та президентство аж до вторгнення в Ірак в 2003 році.
Також варті уваги режисерські роботи Олівера Стоуна «Волл-стріт», «Ніксон», «Александр», «Всесвітній торговий центр».
У грудні 2014 року заявив про свою роботу над документальною стрічкою про Віктора Януковича «Україна у вогні». Фільм був завершений в 2016 і подає конспірологічну версію про причетність ЦРУ до подій на Майдані.
У 2016—2017 зняв фільм «Інтерв'ю з Путіним» в якому здійснена спроба демонізації США та гуманізації Путіна[4][5].
У липні 2019 на телеканалі «112 Україна» мала відбутися прем'єра нового документального фільму О. Стоуна «Нерозказана історія України». Через протести громадськості телепоказ було скасовано, а стрічку натомість презентовано на Ютубі. Фільм побудовано на інтерв'ю Віктора Медведчука та загалом відображає проросійську позицію щодо подій Революції Гідності й періоду президентства Петра Порошенка[6].
Політичні погляди
Є активним прихильником конспірологічних теорій та критиком зовнішньої політики США. Підтримав засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа та підписав у червні 2012 року петицію на підтримку заявки Ассанж про надання політичного притулку. У серпні 2012 року разом з режисером Майклом Муром написав у «Нью-Йорк Таймс» статтю про важливість Wikileaks і свободи слова. Персонально відвідав Ассанжа в посольстві Еквадору в Лондоні в квітні 2013 року і прокоментував: «Я не думаю, що більшість людей в США розуміють, наскільки важливо Wikileaks і чому справа Джуліана Ассанжа потребує підтримки».
В червні 2013 заявив про підтримку сержанта Челсі Меннінга, засудженого за військову і державну зраду.
Стоун та Україна
У грудні 2014 року зробив заяву на підтримку російської версії про події в Україні, зобразив українську Революцію Гідності 2014 як «змову ЦРУ»[7]. Колишнього президента України Віктора Януковича він назвав законним президентом, що був змушений покинути Україну через «добре озброєних, неонацистських радикалів»[8].
Україна, на думку Олівера Стоуна, була однією з головних цілей ЦРУ з самого початку «холодної війни». В інтерв'ю програмі «Недільний час» Першого каналу російського телебачення він цілком серйозно розповідав про те, що з 1949 року США скидали над Україною з парашутом «українських дисидентів», щоб вони діяли проти Радянського Союзу[9].
На початку свого документального фільму «Нерозказана історія України» (2019) Олівер Стоун заявив: «Я нічого не знав про Україну, поки не поспілкувався з Путіним. І тоді я дізнався більше»[6].
Фільмографія
Режисер
- 1974 — Seizure
- 1981 — Рука / The Hand
- 1986 — Сальвадор / Salvador
- 1986 — Взвод / Platoon
- 1987 — Волл-стріт / Wall Street
- 1988 — Радіорозмови / Talk Radio
- 1989 — Народжений четвертого липня / Born on the Fourth of July
- 1991 — The Doors / The Doors
- 1991 — Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі / JFK
- 1993 — Небеса і земля / Heaven & Earth
- 1994 — Природжені вбивці / Natural Born Killers
- 1995 — Ніксон / Nixon
- 1997 — Поворот / U-Turn
- 1999 — Щонеділі / Any Given Sunday
- 2003 — Команданте / Comandante (документальний)
- 2004 — В пошуках Фіделя / Looking for Fidel (документальний)
- 2004 — Олександр / Alexander
- 2006 — Всесвітній торговий центр / World Trade Center
- 2008 — Дабл ю / W.
- 2009 — На південь від кордону / South of the Border
- 2010 — Волл-стріт: гроші не сплять / Wall Street: Money Never Sleeps
- 2012 — Особливо небезпечні / Savages
- 2012 — Нерозказана історія США / The Untold History of the United States
- 2014 — «Мій друг Уго» / «Mi Amigo Hugo» (апологетика Уго Чавеса)
- 2016 — Україна у вогні / Ukraine on Fire
- 2016 — Сноуден / Snowden
- 2017 — Інтерв'ю з Путіним / The Putin Interviews
Сценарист
- 1974 — Захоплення / Seizure
- 1978 — Опівнічний експрес / Midnight Express (адаптація)
- 1981 — Рука / The Hand (адаптація)
- 1982 — Конан-варвар / Conan the Barbarian (адаптація)
- 1983 — Лице зі шрамом / Scarface (адаптація)
- 1985 — Рік дракона / Year of the Dragon (адаптація)
- 1986 — 8 мільйонів способів померти / 8 Million Ways to Die (адаптація)
- 1986 — Сальвадор / Salvador
- 1986 — Взвод / Platoon
- 1987 — Волл-стріт / Wall Street
- 1988 — Радіорозмови / Talk Radio (адаптація)
- 1989 — Народжений четвертого липня / Born on the Fourth of July (адаптація)
- 1991 — The Doors / The Doors
- 1991 — Джон Ф. Кеннеді. Постріли в Далласі / JFK (адаптація)
- 1993 — Небеса і земля / Heaven & Earth (адаптація)
- 1994 — Природжені вбивці / Natural Born Killers (адаптація)
- 1995 — Ніксон / Nixon
- 1996 — Евіта / Evita (адаптація)
- 1999 — Щонеділі / Any Given Sunday (адаптація)
- 2003 — Команданте / Comandante (документальний)
- 2004 — В пошуках Фіделя / Looking for Fidel (документальний)
- 2004 — Олександр / Alexander
- 2017 — Інтерв'ю з Путіним / The Putin Interviews
Премії та нагороди
- Володар трьох премій Оскар за роботи «Опівнічний експрес» (1978), «Взвод» (1986), та «Народжений четвертого липня» (1989).
Родина
Син працює на російському пропагандистському каналі RT (Russia Today).
Примітки
- Бі-бі-сі: "Як я заснув під розмову Олівера Стоуна з Володимиром Путіним" - BBC News Україна
- Карен Давіша: «Точка зору Стоуна збігається з точкою зору Москви». — «Голос Америки» 17.06.2017
- NATO. Стоун Уильям Оливер. Myrotvorets.center (ru-RU). Процитовано 9 лютого 2021.
- Как я заснул под беседу Оливера Стоуна с Владимиром Путиным
- Оливер Стоун о Владимире Путине: Российский народ никогда так хорошо не жил
- Медведчук, Сорос и ядерный Армагеддон. О чем фильм Стоуна, который так и не показали по украинскому ТВ
- Oliver Stone: Ukraine's revolution was CIA 'plot'
- Oliver Stone Meets Toppled Ukrainian President Yanukovych, Accuses CIA of Sparking Coup
- Александр Подрабинек: Оливер Стоун сделает из Путина человека
Посилання
- Біографія Олівера Стоуна на сайті filmmakers. (англ.)
- Джошуа Рубенстін: «Стоун считает, что он режиссировал Путина, а на самом деле Путин режиссировал Стоуна». — «Голос Америки», 19.06.2017
- Путін показав фейкове відео навіть у фільмі про себе. — «Українська правда», 20.06.2017