Джеймс МакКлелланд (психолог)

Джеймс Ллойд «Джей» МакКлелланд (1 грудня 1948) — стипендіат фонду Люсі Стерн, професор Стенфордського університету, колишній завідувач кафедри психології.[2] Найвідомішою його роботою є дослідження статистичного навчання та паралельно розподіленої обробки даних, застосовуючи конекціоністські моделі (моделі нейронних мереж), щоб пояснити когнітивні явища, такі як розпізнавання усного мовлення і письма. МакКлелланд зробив грандіозний внесок стосовно «революції конекціонізму» 1980-х років, що спричинила неабиякий зріст наукової зацікавленості у конекціонізмі.

Джеймс МакКлелланд
Народився 1 грудня 1948(1948-12-01) (73 роки)
Кембридж, Массачусетс, США
Країна  США
Національність  США
Діяльність викладач університету, інформатик, науково-педагогічний працівник
Галузь психологія
Alma mater Колумбійський університет
Пенсильванський університет
Науковий керівник Paul Rozind
Заклад Стенфордський університет, Університет Піттсбурга, Університет Карнегі-Меллон і Стенфордський університет[1]
Членство Національна академія наук США, Американська психологічна асоціація і Society of Experimental Psychologistsd
Нагороди Grawemeyer Award in Psychology (2002)
Rumelhart Prize (2010)
Сайт www-psych.stanford.edu/~jlm/

Юнісь та освіта

МакКлелланд народився 1 грудня 1948 у сім'ї Волтер Мура і Френсіс (Шаффер) МакКлелландів. Він отримав ступінь бакалавра в області психології в Колумбійському університеті в 1970 році, і докторський ступінь з когнітивної психології в Пенсильванському університеті в 1975 році. 6 травня 1978 одружився з Хейді Марша Фельдман, має двох дочок.[3]

Кар'єра

У 1986 році МакКлелланд з Девідом Румельхартом опублікували «Паралельно розподілена обробка: Дослідження з мікроструктури пізнання», яку деякі досі розглядають як біблію для когнітивних вчених. Зараз його робота здебільшого фокусується на навчанні, процесах пам'яті, і психолінгвістиці, як і раніше в рамках коннекціоністських моделей. Він є колишнійм головою комітету премії Румельхарта, у співпраці з Румельхартом, що тривала багато років, і сам отримав нагороду в 2010 році на щорічній конференції спілки когнітивістів.

МакКлелланд і Девід Румельхарт відомі своєю дискусією зі Стівеном Пінкером і Аланом Принцом про необхідність мовно-сецифічного модуля навчання.

Восени 2006 року МакКлелланд переїхав до Стенфордського університету з Університету Карнегі-Меллона, де він був професором психології та когнітивної нейронауки. Він також має неповне призначення консультуючого професора неврології та афазії дослідницького підрозділу (Нару) в Школі психологічних наук Манчестерського університету.

Нагороди
  • Премія «Розум і мозок»[4]
  • Премія Гравемайєра Університету Луїсвілля в галузі психології, 2002[3]
  • Премія Вільяма У. Каммінга від Колумбійського університету, 1970[3]
  • Нагорода за Професійний розвиток науковця від Національного інституту психічного здоров'я, 1981-86, 1987-97[3]
  • Науковий співробітник Національного наукового фонду, 1970-73[3]
  • Премія Румельхарта 2010[5]
  • Премія Ш. де Карвальо-Хайнекена 2014[6]

Див. також

Примітки
  1. https://orcid.org/0000-0002-8217-405X
  2. James L. McClelland VITA. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 1 жовтня 2014.
  3. Profile details: James Lloyd McClelland. Процитовано August 7, 2012.
  4. УМ & МОЗОК ПРИЗ — Центр когнітивної науці
  5. Одержувачі. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 7 листопада 2015.
  6. [недоступне посилання з квітня 2019]

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.