Психолінгвістика

Психолінгві́стика — це наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльності суб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. Адже значення будь-якого знака полягає, насамперед, у активізації когнітивних процесів індивіда.

Мовознавство
Мови світу
Лінгвістична карта світу
Портал


Основна мета

Мета психолінгвістики − опис та пояснення особливостей функціонування мови і мовлення як психічних феноменів із урахуванням взаємодії зовнішніх і внутрішніх чинників соціально-культурної діяльності особистості.

У фокусі уваги психолінгвістики — індивід у комунікації. Одним із основних положень психолінгвістики як когнітивної дисципліни є когнітивна обробка інформації, що надходить з органів чуття, яка відбувається на основі сформованих у індивіда ментальних репрезентацій.

Психолінгвіст займається не лише мовленням суб'єкта в нормальному стані, а й у стані емоційної напруги, зміненому стані свідомості, патологічних психічних станах[1].

Т. Е. Гарлі пропонує визначати психолінгвістику як науку про психологічні процеси, що зумовлюють функціонування мови, зокрема розуміння, породження, запам'ятовування мови[2]. О. О. Леонтьєв вводить тлумачення психолінгвістики як науки, що вивчає, з одного боку, співвідношення особистості зі структурою і функціями мовленнєвої діяльності, а з іншого, — особистості з мовою як основною складовою частиною образу світу людини[3].

Основні завдання

Основними завданнями психолінгвістики як когнітивної науки є дослідження:

  • процесів планування мовлення;
  • механізмів та процесів сприйняття, інтерпретації, розуміння та породження мовлення;
  • структури та системи представлення знань індивіда та стратегії їх використання для когнітивної обробки дискурсу;
  • механізми засвоєння та оволодіння мовою протягом розвитку дитини;
  • проблеми білінгвізму, перекладу та механізми оволодіння іноземною мовою.

Найпоширенішими методами психолінгвістики є Психолінгвістичний текстовий аналіз (ПЛТА), Семантичний диференціал (СД), Вільний Асоціативний Експеримент (ВАЕ), Інтент-аналіз (ІА), Контент-аналіз (КА), Семантичний радикал (СР), Інтроспективний аналіз (ІНТРА).

Див. також

Примітки
  1. Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Вступ до психолінгвістики. — Острог : Нац. ун-т «Острозька академія», 2002. — 168 с.
  2. Harley, T.A. The Psychology of Language: From Data to Theory. — N.Y. : Psychology Press, 2008. — 602 p.
  3. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. — М. : Смысл, 2005. — 288 с.

Література
  • Засєкіна Л. В., Засєкін С. В. Психолінгвістична діагностика. — Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. — 188 с.
  • Психолінгвістика : науково-теоретичний збірник.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.