Джейсон Бетті

Вихованець англійського «Норвіч Сіті». У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за аматорську команду «Роксем», що грала у восьмому за рівнем дивізіоні Англії, але наступного року повернувся на батьківщину у Нову Зеландію, ставши гравцем «Блокгауз Бей», в якій провів чотири сезони у напіваматорській Прем'єр-лізі Північного дивізіону.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Норт-Шор Юнайтед», до складу якого приєднався на початку 1994 року і у тому ж сезоні виграв з командою Національну футбольну лігу, ставши чемпіоном Нової Зеландії. Загалом Бетті відіграв за команду з Окленда три сезони своєї ігрової кар'єри.

Протягом сезону 1997 року захищав кольори американського клубу «Альбукерке Гекос», з яким виграв чемпіонат USISL D-3 Pro League 1997 року.

1998 року уклав контракт з ірландським клубом «Богеміан», де до кінця року зіграв лише у 4 матчах чемпіонату, через що у січні 1999 року він переїхав до Сингапур у «Гейланг Юнайтед».

У сезоні 1999/00 Бетті грав за новозеландський «Футбол Кінгз», який виступав у австралійській Національній футбольній лізі, після чого у 2000 році він повернувся до Англії та провів чотири місяці у «Грімсбі Таун», а у лютому 2001 року приєднався до «Сканторп Юнайтед», де теж не грав. В липні того ж року Бетті ставгравцем «Стейлібрідж Селтік», який і став останнім клубом Джейсона в Англії.

Протягом 2002 року Бетті пограв за новозеландський «Гленфілд Роверз» та американський «Каліфорнія Голд», а завершив кар'єру 2003 року на батьківщині у клубі «Кавершем».

21 лютого 1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нової Зеландії в грі проти Сингапуру (3:0) і швидко став основним воротарем[1], зігравши у обох матчах на Кубку націй ОФК 1996 року проти Австралії, але його команда програла (0:0 і 0:3) та не вийшла у фінал.

Втім вже на наступному Кубку націй ОФК 1998 року в Австралії новозеландці здобули титул переможця турніру, а Бетті зіграв у всіх чотирьох матчах —проти Таїті, Вануату, Фіджі та фіналу проти Австралії. Перемога дозволила новозеландцям представляти федерацію на Кубку конфедерацій 1999 року, вперше у своїй історії. На турнірі в Мексиці Джейсон зіграв у всіх трьох матчах — з США, Німеччиною та Бразилією, але його команда програла всі три гри і не вийшла з групи.

На черговому Кубку націй ОФК 2000 року у Французькій Полінезії Бетті знову був основним воротарем, зігравши у всіх чотирьох іграх, але цього разу його команда поступилась австралійцям у фіналі і здобула лише «срібло».

За два роки на домашньому Кубку націй ОФК 2002 року Бетті вдруге у кар'єрі здобув титул переможця турніру, і знову як основний воротар. Це дозволило збірній і Джейсону ще раз поїхати на розіграш Кубка конфедерацій 2003 року[2]. Втім на турнірі у Франції Бетті був резервним воротарем за спиною у Майкла Уттінга і не виходив на поле.

Бетті востаннє зіграв у збірній 27 травня 2003 року у товариському матчі проти Шотландії (1:1). Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 46 матчів.

• Чемпіон новозеландської Національної футбольної ліги (1): 1994
• Володар Кубка націй ОФК: 1998, 2002

• Джейсон Бетті на сайті ФІФА (англ.)

• Джейсон Бетті на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Джейсон Бетті на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Джейсон Бетті на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)