Джек Болдвін

Сер Джек Бо́лдвін (англ. Jack Baldwin; 8 серпня 1938 — 4 січня 2020) — англійський хімік, автор правила Болдвіна для реакцій циклізації. Член Лондонського королівського товариства (з 1978 року), колишній професор (1978—2005) і голова факультету органічної хімії Оксфордського університету.[4]

Джек Болдвін
Jack E. Baldwin
Народився 8 серпня 1938(1938-08-08)[1][2]
Лондон, Велика Британія
Помер 4 січня 2020(2020-01-04)[3] (81 рік)
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність хімік
Alma mater Імперський коледж Лондона
Галузь органічна хімія
Заклад Оксфордський університет
Звання член Французької академії наук
Науковий керівник Дерек Харолд Річард Бартон
Аспіранти, докторанти Gregory L. Challisd і David R. Springd
Членство Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук і Геттінгенська академія наук
Відомий завдяки: Автор правила Болдвіна
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства (16 березня 1978)

Corday-Morgan Prized (1973)

медаль Деві (1993)

Paul Karrer Gold Medald

Nakanishi Prized (2002)

медаль Леверхалма

Robert Robinson Awardd

Paracelsus Prized

Sir Derek Barton Gold Medald

Tilden Prized (1979)

Член Американської академії мистецтв і наук

Longstaff Prized

Особ. сторінка chem.ox.ac.uk/oc/jebaldwin/index.htm

Навчався в Імперському коледжі Лондона, де отримав ступінь бакалавра 1960 року. Захистив докторську дисертацію під керівництвом нобелівського лауреата Дерека Бартона (1964).

У 1963—1978 роках Джек Болдвін викладав в Імперському коледжі, університеті штату Пенсильванія і Массачусетському технологічному інституті. У МТІ він зробив найвідоміше своє відкриття — правила Болдвіна. 1978 року переїхав до Оксфордського університету, де завідував відомою лабораторією Дайсона Перрінса (англ. Dyson Perrins Laboratory) аж до її закриття 2003 року.

Професор Болдвін вийшов на пенсію 2005 року, але продовжує вести дослідження і керувати науковою групою.[4] Сфера його наукових інтересів: механізми реакцій, методологія органічного синтезу, повний синтез сполук природного походження, дослідження процесів біосинтезу.[5][6]

Відомі роботи
  • J. E. Baldwin Rules for Ring Closure // J. Chem. Soc., Chem. Commun.. — 1976. — С. 734.
  • J. E. Baldwin, J. Cutting, W. Dupont, L. Kruse, L. Silberman, R. C. Thomas 5-Endo-trigonal reactions: a disfavoured ring closure // J. Chem. Soc., Chem. Commun.. — 1976. — С. 736—738.
  • P. L. Roach, I. J. Clifton, V. Fülöp, K. Harlos, G. J. Barton, J. Hajdu, I. Andersson, C. J. Schofield, J. E. Baldwin Crystal structure of isopenicillin N synthase is the first from a new structural family of enzymes // Nature. — 1995. — Т. 375. — С. 700—704.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136408230 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. http://www.ukwhoswho.com/view/article/oupww/whoswho/U6289
  3. https://www.chemistryviews.org/details/ezine/11210979/Sir_Jack_Edward_Baldwin_1938__2020.html
  4. Professor Sir Jack Baldwin, FRS (англійською). Архів оригіналу за 24 вересня 2006. Процитовано 19 травня 2010.
  5. Professor Sir Jack Baldwin, FRS (англійською). Архів оригіналу за 26 квітня 2012. Процитовано 19 травня 2010.
  6. Research Interests (англійською). Архів оригіналу за 24 вересня 2006. Процитовано 19 травня 2010.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.