Джек Вайт

Має польське, шотландське та канадське коріння. Народився у католицькій сім'ї Терези і Гормана Ґілліс у Детройті, штат Мічиган, був наймолодшим із десяти дітей (має шість братів та три сестри). Його батьки працювали у Детройтській Митрополії, згодом і Джек став міністрантом, завдяки чому в 1987 році отримав роль у фільмі The Rosary Murders. Дитиною захоплювався класичною музикою.

Першим музичним інструментом Джека став барабан, на якому він почав грати у 6 років. Тинейджером Вайт почав слухати блюз та рок 1960-х, вплив яких помітно у творчості The White Stripes, Сон Хаус та Blind Willie McTell були його найулюбленішими блюз-музикантами. Зі своїм другом дитинства Домініком прослуховував записи на горищі та почав записувати кавер-версії на старий магнітофон. Тоді Джека можна було описати як «дитину з коротким волоссям і скобами». У багатьох своїх інтерв'ю згадував пісню «Grinnin' In Your Face» Сона Гауса як свою найулюбленішу пісню усіх часів.

У 15 років Вайт розпочав трирічне навчання ремеслу оббивача меблів у друга сім'ї Браяна Малдуна. Джек стверджує, що саме Малдун привчив його до панк-музики та підштовхнув його грати з ним у групі. Дует під назвою The Upholsterers («Драпіювальники») записав альбом «Makers of High Grade Suites». Пізніше Джек розпочав свій власний бізнес — ательє під назвою «Third Man Upholstery», гаслом якого було «Your Furniture's Not Dead»(Ваші Меблі Не Мертві). Через деякий час Джек провів свій перший професійний концерт ударником детройтського гурту Goober & the Peas. Також він грав і в інших місцевих групах і виконував сольні виступи.

У 1997 Джек разом із Мег Вайт заснував The White Stripes. Гурт випустив свій однойменний дебютний альбом у 1999 році, а ще за рік вийшов вже нині класичний [2] De Stijl. Тоді ж сформувався добре впізнаваний візуальний стиль The White Stripes: у своїх виступах та кліпах вони одягали лише червоний, чорний і білий кольори.

У 2001 виходить альбом White Blood Cells, який отримав схвальні відгуки від критиків, що зробило The White Stripes одним із найбільш успішних гуртів 2002 року. Вже у 2003 виходить альбом Elephant, що отримав не тільки схвальні відгуки серед критиків[3][4], але й комерційний успіх, а перший сингл [«[Seven Nation Army]]» залишається найбільш успішним в дискографії гурту.

П'ятий альбом, Get Behind Me Satan, було записано у власному будинку Джека. Цей альбом ознаменував зміну у музичному напрямку гурту — з мелодіями на фортепіано, експериментами з марімбою та більш ритмічною гітарною грою на Вайта. Шостий альбом Icky Thump вийшов 2007 року і ввійшов у UK Albums Chart на першому місці[5] та дебютував на другому місці у Billboard 200. Звучання альбому включало у себе більше впливу таких стилів як панк-рок, гаражний рок та блюз.

Джек планував випустити сьомий альбом влітку 2009, але ці плани не втілились у життя[6]. 2 лютого 2011 гурт повідомив про свій розпад[7].

• Blunderbuss (2012)
• Lazaretto (2014)
• Boarding House Reach (2018)

• The Upholsterers
• Two Star Tabernacle
• Goober & The Peas
• The Hentchmen
• The White Stripes (1997–2011)
• The Raconteurs (з 2005)
• The Dead Weather (з 2008)