Джованні Баттіста Орсіні

Джованні Баттіста Орсіні, був італійським дворянином (належав до знатної римської родини Орсіні). З 1442 по 1466 рік він був великим пріором ордену госпітальєрів у Римі.

Оскільки попередній магістр ордену госпітальєрів помер на "папських землях", то було вирішено, що Папа має право призначити наступника, тож 4 березня 1467 р. Джованні Баттісту Орсіні призначено великим магістром ордену госпітальєрів, яким він був до своєї смерті на о. Родос (8 червня 1476 року)[2].

Джованні Баттіста Орсіні зробив структуру ордену більш гнучкою та підвищив його готовність до нападу. З метою підвищення обороноздатності острова він призначив П'єра д'Обюссона наглядачем укріплень острова[3].

Вже в 1469 році османи напали на острів з флотом з 30 галер. Висадившись на берег вони захопили значну частину острова, проте були відкинуті атакою кінноти лицарів.[3]

Великий магістр здійснював низку операцій спільно з іншими християнськими правителями. Зокрема він отримав від Папи Сікста IV 30 галер, які спільно з декількома кораблями Неаполітанського королівства та Венеціанської республіки під керівництвом адмірала і майбутнього дожа Венеції П'єтро Моченіго вирушили в Егейське море[3].

У 1470 році він відновив фортецю Фераклос, розташовану на острові Родос. Того ж року флот Мохаммеда II напав на острів Халкіду, який перебував у володінні венеціанців, проте спільні зусилля венеціанців і лицарів ордену не змогли здолати османів[3][4].

З метою захистити Родос від нападу османів Джованні Баттіста Орсіні наказав П'єру д'Обюссону встановити три вежі на Родосі і перекрити вхід до порту ланцюгом. Проте ці роботи не не були виконані до смерті Великого магістра —8 червня 1476 року[3].