Джованні Батіста Мартіні
Джованні Батіста Мартіні, відоміший як Падре Мартіні (італ. Giovanni Battista Martini; 24 квітня 1706, Болонья — 3 серпня, 1784) — відомий в Італії[джерело?] і Західній Європі музикант і музичний педагог XVIII століття; один з вчителів Вольфганга Амадея Моцарта.
Джованні Батіста Мартіні Giovanni Battista Martini | |
---|---|
| |
Padre Martini | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | Giovanni Battista Martini |
Дата народження | 24 квітня 1706 |
Місце народження | Болонья |
Дата смерті | 3 серпня 1784 (78 років) |
Місце смерті | Болонья, Папська держава[1][2] |
Поховання | Ex Convento di San Francescod[3] |
Роки активності | (1725—1784) |
Громадянство | Італія |
Віросповідання | католицька церква[3] |
Професія | композитор, віолончеліст, музикознавець, викладач |
Вчителі | Giacomo Antonio Pertid[3], Giovanni Antonio Riccierid, Tommaso Predierid[3] і Francesco Antonio Pistocchid[3] |
Відомі учні | Giuseppe Simonid, Джузеппе Сарті, Georg Joseph Voglerd, Йоган Ґотліб Науман, Lorenzo Gibellid і Флоріан Леопольд Ґассман |
Інструменти | скрипка |
Жанр | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Його батько (Antonio Maria Martini) був скрипалем. Він і був першим вчителем музики для сина. Пізніше той, окрім скрипки, опановував спів, гру на клавесині й контрапункт під керівництвом Антоніо Річчієрі та Джакомо Антоніо Перті.
Класичну освіту отримав в ораторії Св. Філіппа Нері, перейшов у монастир францисканців. Окрім музики вивчав мови, математику, філософію.
У 19 років (у 1725 р.) отримав призначення в каплицю Францисканської церкви в місті Болонья, де його релігійні музичні композиції привернули до нього першу увагу. Значний вплив на нього, як музиканта, мав хормейстер кафедрального собору Сан Петроніо міста Болонья — Giacomo Antonio Perti (1661—1756).
За порадами прихильників і друзів заснував у Болоньї музичну школу. У 1758 році вона стала складовою частиною Болонської філармонічної академії.
Слава Падре Мартіні перетнула кордони Італії. В подяку за музичні видання король Прусії Фрідріх ІІ надіслав йому вдячного листа і тютюнову скриньку з власним портретом і діамантами. З ним листувались курфюрсти німецьких князівств і папа римський Климент XIV.
Є відомості, що шановний викладач отримав грошові внески від відомого співака-кастрата Фарінеллі, що теж жив у Болоньї і довго підтримував зв'язок з Падре Мартіні. На ці гроші Падре Мартіні придбав багато музичних реліквій, які не зміг би отримати через фінансову неспроможність францисканського ченця.
Падре Мартіні дожив до 78 років. У похилому віці страждав астмою, хворобою сечового міхура і трофічною виразкою ноги. Але продовжував працю над четвертим томом «Історії музики», яку диктував секретареві Станіслао Маттеї. Він і був свідком смерті уславленого викладача.
Відомі учні Падре Мартіні
- Максим Березовський — українець за походженням
- Йоганн Крістіан Бах — син відомого композитора Баха
- Вольфганг Амадей Моцарт
- Йозеф Мислівечек
Відгук про музичну бібліотеку Падре Мартіні
Палко закоханий в музику, Падре Мартіні був пристрасним колекціонером музичної літератури. Його бібліотека викликала подив і захоплення.
Своєрідний відгук про музичну бібліотеку Падре Мартіні залишив англієць Чарльз Бьорні, що зробив візит до Мартіні в Болонью.
Під час моїх подорожей я дивував книготорговців на континенті переліком книг моєї музичної бібліотеки. В свою чергу настав час дивуватись мені самому, коли я побачив збірку Падре Мартіні. Одна кімната була наповнена обробленими рукописами, дві чергові - рясно закладені друкованими виданнями, четверта закладена сумішшю друкованих видань і рукописів. Загальна кількість бібліотеки перевищувала 17.000 примірників, а він все продовжував отримувати надходження з усього світу.
Ймовірно, цифра 17.000 є перебільшенням. Але без сумніву — колекція була надзвичайною для свого часу.
Після смерті викладача більша її частина перейшла в Імператорську бібліотеку міста Відень, а залишки стали підмурками Міжнародного музею і Музичної бібліотеки (Болонья).
Друковані твори Падре Мартіні
- Storia della musica, 3 Bde. Bologna, 1757—178
- Compendio della teoria de' numeri per uso del musico. Bologna 1769
- Saggio fondamentale pratico di contrapunto sopra il canto fermo, 2 Bde. Bologna, 1774—1775
Фестиваль Мартіні
- У вересні 2009 року в провінції Болонья вперше провели Фестиваль Мартіні, де виконували інструментальні твори відомого викладача і композитора доби бароко Джованні Батіста Мартіні.
Джерела
- Anselm Pauchard: Ein italienischer Musiktheoretiker: Pater Giambattista Martini. Diss. Lugano 1941
- Sadie, S. (ed.) (1980) The New Grove Dictionary of Music & Musicians, [vol. # 11].
- Elisabetta Pasquini, Gimbattista Martini. Palermo, L'Epos, 2007. ISBN 978-88-8302-343-9
- Чарльз Бёрні, « Дневник путешествия 1770 г. по Франции и Италии», Л, Гос. муз. издательство, 1961(напечатано с купюрами)
Посилання
- Мартіні Джованні Батіста // Українська музична енциклопедія. Т. 3: [Л – М] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — С. 321.
- Біографія Падре Мартіні англ.
- Сайт, присвячений Падре Мартіні (італ.)]
- Синфонія у ре мажорі Падре Мартіні виконана Accademia degli Astrusi
- Сторінка Museo internazionale e biblioteca della musica di Bologna присвячена Падре Мартіні
- Партитури та записи
- Декілька творів для безплатного прослуховування
- Вільні ноти авторства Джованні Батіста Мартіні на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118731386 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Pasquini E. Dizionario Biografico degli Italiani — 2008. — Vol. 71.