Джованні Батіста Мартіні

Джованні Батіста Мартіні, відоміший як Падре Мартіні (італ. Giovanni Battista Martini; 24 квітня 1706, Болонья 3 серпня, 1784) — відомий в Італії[джерело?] і Західній Європі музикант і музичний педагог XVIII століття; один з вчителів Вольфганга Амадея Моцарта.

Джованні Батіста Мартіні
Giovanni Battista Martini
Padre Martini
Padre Martini
Основна інформація
Повне ім'я Giovanni Battista Martini
Дата народження 24 квітня 1706(1706-04-24)
Місце народження Болонья
Дата смерті 3 серпня 1784(1784-08-03) (78 років)
Місце смерті Болонья, Папська держава[1][2]
Поховання Ex Convento di San Francescod[3]
Роки активності (1725—1784)
Громадянство  Італія
Віросповідання католицька церква[3]
Професія композитор, віолончеліст, музикознавець, викладач
Вчителі Giacomo Antonio Pertid[3], Giovanni Antonio Riccierid, Tommaso Predierid[3] і Francesco Antonio Pistocchid[3]
Відомі учні Giuseppe Simonid, Джузеппе Сарті, Georg Joseph Voglerd, Йоган Ґотліб Науман, Lorenzo Gibellid і Флоріан Леопольд Ґассман
Інструменти скрипка
Жанр класична музика
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Болонья. Пьяцца Маджоре і собор Сан Петроніо.2006 рік.
Болонья взимку

Його батько (Antonio Maria Martini) був скрипалем. Він і був першим вчителем музики для сина. Пізніше той, окрім скрипки, опановував спів, гру на клавесині й контрапункт під керівництвом Антоніо Річчієрі та Джакомо Антоніо Перті.

Класичну освіту отримав в ораторії Св. Філіппа Нері, перейшов у монастир францисканців. Окрім музики вивчав мови, математику, філософію.

У 19 років (у 1725 р.) отримав призначення в каплицю Францисканської церкви в місті Болонья, де його релігійні музичні композиції привернули до нього першу увагу. Значний вплив на нього, як музиканта, мав хормейстер кафедрального собору Сан Петроніо міста Болонья — Giacomo Antonio Perti (1661—1756).

За порадами прихильників і друзів заснував у Болоньї музичну школу. У 1758 році вона стала складовою частиною Болонської філармонічної академії.

Слава Падре Мартіні перетнула кордони Італії. В подяку за музичні видання король Прусії Фрідріх ІІ надіслав йому вдячного листа і тютюнову скриньку з власним портретом і діамантами. З ним листувались курфюрсти німецьких князівств і папа римський Климент XIV.

Є відомості, що шановний викладач отримав грошові внески від відомого співака-кастрата Фарінеллі, що теж жив у Болоньї і довго підтримував зв'язок з Падре Мартіні. На ці гроші Падре Мартіні придбав багато музичних реліквій, які не зміг би отримати через фінансову неспроможність францисканського ченця.

Падре Мартіні дожив до 78 років. У похилому віці страждав астмою, хворобою сечового міхура і трофічною виразкою ноги. Але продовжував працю над четвертим томом «Історії музики», яку диктував секретареві Станіслао Маттеї. Він і був свідком смерті уславленого викладача.

Відомі учні Падре Мартіні

Відгук про музичну бібліотеку Падре Мартіні

Палко закоханий в музику, Падре Мартіні був пристрасним колекціонером музичної літератури. Його бібліотека викликала подив і захоплення.

Своєрідний відгук про музичну бібліотеку Падре Мартіні залишив англієць Чарльз Бьорні, що зробив візит до Мартіні в Болонью.

Під час моїх подорожей я дивував книготорговців на континенті переліком книг моєї музичної бібліотеки. В свою чергу настав час дивуватись мені самому, коли я побачив збірку Падре Мартіні. Одна кімната була наповнена обробленими рукописами, дві чергові - рясно закладені друкованими виданнями, четверта закладена сумішшю друкованих видань і рукописів. Загальна кількість бібліотеки перевищувала 17.000 примірників, а він все продовжував отримувати надходження з усього світу.

Ймовірно, цифра 17.000 є перебільшенням. Але без сумніву — колекція була надзвичайною для свого часу.

Після смерті викладача більша її частина перейшла в Імператорську бібліотеку міста Відень, а залишки стали підмурками Міжнародного музею і Музичної бібліотеки (Болонья).

Друковані твори Падре Мартіні

Lettera famigliare intorno l'inondazione di Verona (1757)
  • Storia della musica, 3 Bde. Bologna, 1757—178
  • Compendio della teoria de' numeri per uso del musico. Bologna 1769
  • Saggio fondamentale pratico di contrapunto sopra il canto fermo, 2 Bde. Bologna, 1774—1775

Фестиваль Мартіні

  • У вересні 2009 року в провінції Болонья вперше провели Фестиваль Мартіні, де виконували інструментальні твори відомого викладача і композитора доби бароко Джованні Батіста Мартіні.

Джерела

  • Anselm Pauchard: Ein italienischer Musiktheoretiker: Pater Giambattista Martini. Diss. Lugano 1941
  • Sadie, S. (ed.) (1980) The New Grove Dictionary of Music & Musicians, [vol. # 11].
  • Elisabetta Pasquini, Gimbattista Martini. Palermo, L'Epos, 2007. ISBN 978-88-8302-343-9
  • Чарльз Бёрні, « Дневник путешествия 1770 г. по Франции и Италии», Л, Гос. муз. издательство, 1961(напечатано с купюрами)

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.