Йоганн Крістіан Бах

Народився у Лейпцигу, його матір'ю була друга дружина Йоганна Себастьяна — Анна Магдалена. Йоганн Себастьян був першим вчителем Йоганна Крістіана, а після смерті батька йому викладачем став зведений брат, Карл Філіп Емануель.

У 1754 році Йоганн Крістіан Бах їде до Італії, де він навчався під керівництвом падре Мартіні. З 1760 року жив у Мілані при дворі князя Агостіно Літта, потім працював у соборі як органіст. У цей час він перейшов з лютеранства у католицизм. У 1762 році він виїхав до Лондона, де він проводить решту свого життя. З цієї причини, він відомий як Бах міланський або лондонський. В Лондоні І.К. Бах організував серію «Бах-Абель концертів» сумісно з колишнім учнем Й.С. Баха — К.Ф. Абелем, які мали значний успіх.

У 1766 році зустрів співачку (сопрано) Сесілію Грассі, на якій незабаром одружився. Попри те, що вона була на 11 років молодше, дітей у них не було. Помер у Лондоні.

У творчості І.К. Баха переважають світські жанри. В оперній творчості стояв на позиціях італійської опери і в епоху «війни ґлюкістів і піччінністів» був радше на боці піччінністів, дописавши ряд вставних номерів у «Орфея» Глюка, яка з дописаними І.К. Бахом номерами в 1769-73 роках ставилась в Лондоні.

У своїх оркестрових творах — увертюрах і симфоніях — Йоганн Крістіан стояв на передкласичних позиціях. Побудову циклу зазвичай вирішував «неаполітанською» схемою: швидко — повільно — швидко, причому крайні частини писав відповідно у формі сонатного алегро і в рондо. Найзначнішим внесок Йоганна Крістіана був у розвиток концерту. Зокрема він є автором ряду «концертних симфоній», які займають перехідне положення між concerto grosso і сольним концертом зрілого класицизму. Також саме в творчості І.К. Баха сформувався клавірний концерт з подвійною експозицією в 1 частині.

Спадщина І.К. Баха включає:

• 11 італійських опер, в т. ч. Фемістокл (1772, Мангейм),
• французької опера — «Амадіс де Голь» (1779, Париж);
• близько 10 пастиччо;
• окремі арії і кантати (головним чином італійські);
• близько 50 симфоній, 13 увертюр, 31 симфонія-концерт;
• 37 концертів для фортепіано та інших інструментів;
• інструментальні ансамблі;
• сонати для фортепіано, для скрипки і фортепіано;
• духовні твори.

• Abert H., J. Chr. Bachs italienische Opern und ihr Einfluss auf Mozart, "ZfMw", 1919, 1/6;
• Saint-Foix G. de, A propos de J. Chr. Bach, "Revue de Musicologie", Année X, V, 1926;
• Terry Ch. S., J. Chr. Bach, L.-Oxf., 1929;
• Schökel H. P., J. Chr. Bach und die Instrumentalmusik seiner Zeit, Wolfenbüttel, 1926;
• Tutenberg F., Die Sinfonik J. Chr. Bachs, Wolfenbüttel, 1928;
• Wenk A. L., Beiträge zur Kenntnis des Opernschaffens von J. Chr. Bach, Frankf., 1932 (Diss.).
• Christoph Wolff et al. The New Grove Bach Family. (NY: Norton, 1983) pp. 315ff. ISBN 0-393-30088-9.

• Ноти.
• Вільні ноти авторства Johann Christian Bach на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)