Джованні Джокондо

Джованні Джокондо (італ. Giovanni Giocondo; бл. 1433 1 липня 1515) — італійський архітектор, інженер, письменник, ерудит, гуманіст часів Відродження. Відомий також як фра Джокондо і фра Джованні Джокондо да Верона.

Джованні Джокондо
Народився 1433[1][2]
Верона, Венето, Італія
Помер 1 липня 1515[2]
Рим, Папська держава
Країна  Венеційська республіка
Діяльність домініканець, архітектор, реставратор, класицист, інженер, класичний археолог, філософ, письменник
Знання мов італійська[2]
Magnum opus Міст Нотр-Дам
Конфесія Католицька церква

Життєпис

Народився близько 1433 року в Вероні. У 18 років став ченцем домініканського ордену. Здобув гарну освіту, знав латину та давньогрецьку мову. Деякий час вилкдав мови для Джуліо Чезаре Скалігера у Вероні. Вивчав архітектуру в Римі, захоплювався давньоримським архітектором Вітрувієм та античними пам'ятниками, антикварними речами.

У 1489 році Альфонсо, герцог Калабрії, запросив його до Неаполя. Тут працювавдо 1493 року. Фра Джокондо займався археологічними розкопками, консультував будівництво фортифікаційних споруд і доріг, допоміг розробити план садів палацу Джуліано в Поджореалі, можливо є автором каплиці деї Понтано в церкві Санта-Марія-Маджоре-алла П'єтрасанта. Також зробив 120 малюнків для архітектурного трактату Франческо ді Джорджо ді Мартіні «Громадянська і військова архітектура».

1496 року запрошено до Франції королем Карлом VIII. Тут сприяв поширенню стилів Відродження. Також спорудив, два мости через Сену в Парижі міст Нотр-Дам і Малий міст, розробив плани замку Гайон в Нормандії для кардинала Жоржа д'Амбуаза, забезпечив гідравлічне ознащення саду Блуаського замку. Разом з тим з Андреа Джованні Ласкарісом і Якопо Саннадзаро досліджував старовинні монастирські бібліотеки, відкривав рукопис, що містили невідомі твори класичних давньоримських авторів. Листувався з королівським секретарем Гійомом Бюде.

Після повернення до Італії у 1506 році працював у Венеції над проектами перебудови Фондако деї Тедескі, але не зміг їх завершити через брак грошей. За допомогою каналу регулював течію річки Брент поблизу Венеції і річки П'єве біля міста Тревізо, який він оточив укріпленнями. Став одним з перших, хто зайнявся пристосування укріплень для захисту від гарматного вогню. Так, започатку зведення земляних валів для підсилення старих куртин (валганів) і ронделів.

Водночас 1506 року порадив папі римському Юлію II з реконструкцією базиліки Святого Петра, запропонувавши спорудити будівлю з 5 куполами. 1508 року зміцнив міст у Вероні. 1509 року під час війни Камбрейської ліги проти Венеціанської республіки відповідав за зміцнення укріплень Тревізо, Леньяно, Падуї, Монселіче.

У Венеції також займався видавництво праць вчених та письменних Стародавнього Риму. У 1508 році видав зібрання творів Плінія, у 1511 році — перше ілюстроване видання праці Вітрувія «Десять книг про архитектуру». Також працює над деякими виданнями Альдо Мануція.

1514 року папа римський Лев X викликав фра Джокондо для допомоги Джуліано да Сангалло і Рафаелю в будівництві собору святого Петра. Джовані Джокондо охочепогодився, оскільки образився на уряд Венеції, що відкинув його проект реконструкції моста Ріальто. Втім архітектор недовго працював у Римі, померши тут 1515 року.

Примітки

Джерела

  • Pier Nicola Pagliara, «Pier Nicola Pagliara GIOVANNI GIOCONDO da Verona (Fra Giocondo)», in Dizionario Biografico degli Italiani, Volume 56, Roma, Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2001.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.