Джон, 1-й герцог Бедфорд

Походив з династії Ланкастерів. Син Генріха IV, короля Англії, та Марії Боун. Про молоді роки Джона мало відомостей. Під час коронації батька 12 жовтня 1399 року його було висвячено на лицаря. У 1402 році став кавалером Ордену Підв'язки. Був також призначений у 1402 році господарем стайні й соколів. У 1402—1405 роках з успіхом воював проти роду Персі на півночі Англії, придушив повстання валлійців. Для цього його було призначено констеблем Англії у 1403 році. Після зміцнення влади Ланкастерів в Англії отримав значну частину земель родини Персі, став графом Вілтшир, у 1403 році отримав посаду очільника Східної марки, губернатора міста Бервік.

Після приходу до влади його брата Генріха у 1414 році отримав титули герцога Бедфорда, графа Річмонда, графа Кендала. На час відсутності короля Генріха V Джон Бедфорд у 1415—1422 роках з перервами виконував обов'язки намісника королівства.

Після смерті Генріха V розділив владу із братом Хамфрі Глостерським. Бедфорд став регентом Французького королівства. Тоді ж висадився у Франції, зумівши упорядкувати англійські та союзницькі їм сили на півночі Франції із званнями лейтенант Нормандії, намісник Парижа. У 1423 році уклав союз з Бургундією, тоді ж переміг французів у битві при Краване. У 1424 році Джон Бедфорд розбив війська дофіна Карла у битві при Верне. Вслід за цим коронував небожа Генріха VI у Парижі. Втім це виявилося помилкою з огляду на порушення вікової традиції коронації французьких королів у Реймсі. Після появи Жанни д'Арк у 1429 році, а у 1431 році й коронації дофіна Карла, як Карла VII, становище англійців різко погіршилося. Втім Бедфорду вдалося відбити атаки французів, захопити й стратити Жанну д'Арк того ж року. Проте успіхи короля Карла VII змусили Філіппа III, герцога Бургундії, розірвати союз із Англією. Все це спонукало Джона Бедфорда розпочати перемовини у Аррасі у 1435 році. Під час перемовин він помер у Руані 14 вересня 1435 року.