Джонні Бавер

Народився Іван Кішкан в українській піонерській сім'ї на фермі в Саскачевані як єдиний хлопець із дев'яти дітей. Виріс серед страшних матеріальних труднощів: згадує, що використовував старі матраци на хокейні воротарські обладунки та замерзлі кізяки — на шайби. Івана батько підшукував синові та витесував із відповідно вигнених гіляк ключки; вірний приятель віддавав йому зношені ковзани, оскільки на першу пару ковзанів не було коштів у Кішканів удома. Проте ні невигоди, ні нестатки не змогли відволікти майбутнього хокеїста від мрії: стати найкращим голкіпером у НХЛ.

Як 15-річний хлопчина у 1940 зголосився, збрехавши про свій вік, в канадську армію: пройшов військову підготовку в таборі Британській Колумбії та став до служби як член Королівських камерон-хайлендерів (англ. The Queen's Own Cameron Highlanders) в Англії — до його звільнення через недугу в 1944. Повернувшись додому, серйозно зайнявся хокеєм і в рідному Принс-Альберті, і в Американській хокейній лізі (АХЛ) (англ. American Hockey League (AHL)): зіграв 11 сезонів для «Клівленд Баронс» (англ. Cleveland Barons) у пізніх 1940-х та в 1950-х роках, являючись воротарем-зіркою одержав ряд нагород, та посприяв тій же команді тричі завоювати Кубок Калдера.

Торувати шлях у НХЛ було нелегко. Джонні Бавером згодом зацікавились «Нью-Йорк Рейнджерс» — і в складі цієї команди зіграв він у НХЛ два сезони (1953—54 і 1954—55). Проте набував він голкіперського досвіду роками поза НХЛ: довелося відбути чотири сезони з «Провіденс Редс» (1945—46, 1955—56 та 1956—57), «Ванкувер Канакс» (1954—55), «Клівленд Баронс» (1945—53 та 1957—58). Коли йому було 34 роки, взяли його у склад своєї команди в 1958 «Торонто Мейпл-Ліфс» — і з ними у 1960-х він здобув 4 Кубки Стенлі. Завершив хокейну кар'єру в 1969-му, на 45-му році життя, провівши загалом 15 сезонів у НХЛ.