Джон Генрі Лефрой
Сер Джон Генрі Лефрой (англ. John Henry Lefroy; 28 січня 1817 — 11 квітня 1890) був англійським військовим, а згодом колоніальним адміністратором, що також відзначився своїми науковими дослідженнями магнетизму Землі.[4]
| Джон Генрі Лефрой | |
|---|---|
 | |
| Народився | 28 січня 1817[1][2][…] |
| Помер |
11 квітня 1890[1][3] (73 роки) Корнуолл, Південно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство |
| Країна |
 Сполучене Королівство |
| Діяльність | офіцер |
| Alma mater | Королівська військова академія |
| Посада | Governor of Bermudad |
| Членство | Лондонське королівське товариство |
| Батько | John Henry George Lefroyd[2] |
| Мати | Sophia Cottrelld[2] |
| У шлюбі з | Emily Merry Robinsond і Charlotte Anna Dundasd |
| Діти | Henry George Lefroyd[2], Emily Mary Lefroyd[2], Augustus Henry Frazer Lefroyd[2] і Augusta Maude Lefroyd[2] |
| Нагороди | |
 Джон Генрі Лефрой у Вікісховищі | |
.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Лефрой вступив до Королівської військової академії Вулідж в Лондоні у 1831 році і став лейтенантом другого рангу Королівської артилерії в 1834 році. Коли британський уряд розпочав проект під керівництвом Едварда Себіна з вивчення земного магнетизму, його було обрано створити та контролювати обсерваторію на острові Святої Єлени. Він прибув на острів 25 вересня 1839 року і виконував це завдання протягом наступного року. У 1842 році Лефрой був відправлений до Торонто як керівник нової Торонтської магніто-метеорологічної обсерваторії, побудованої там у рамках цього проекту. Він одразу почав планувати польову експедицію на північний захід Канади для вимірювання магнетизму там. З помічником і бригадою компанії гудзонової затоки він проїхав понад 8000 км через Північно-західні території з травня 1843 по листопад 1844 р., зробивши вимірювання на понад 300 станціях, намагаючись відобразити геомагнітну активність Британської Північної Америки від Монреаля до Полярного кола, і знайти Північний магнітний полюс. Експедиція йшла за річкою Маккензі аж до форту Доброї надії та відвідала форт Сімпсон на заході. 9 червня 1848 року Лефрой став членом Лондонського королівського товариства.[4]
Лефрой залишався в Торонто до 1853 року, продовжуючи свої спостереження та керуючи обсерваторією. 16 квітня 1846 року він одружився зі своєю першою дружиною Емілі Мері, дочкою сера Джона Робінсона, 1-го Баронета, з Торонто; вони мали двох дочок та двох синів. Лефрой також допоміг заснувати Королівський канадський інститут, де він був першим віце-президентом у 1851/52, а потім президентом у 1852/53. Перед поверненням до Лондона він керував передачею Торонтської магнітно-метеорологічної обсерваторії уряду провінції.[4]
Після повернення до Лондона в квітні 1853 року Лефрой обіймав різні посади в британській армії. Він долучився до реформи армії, і на цій функції відповідав з 1855 по 1868 рік разом з Флоренсом Найтінгейлом. Пізніше він став генеральним інспектором армійських шкіл і, нарешті, у 1868 році директором Ордена підпорядкування. У 1859 році померла його дружина, а 12 вересня наступного року він одружився зі своєю другою дружиною Шарлоттою Анною. Коли він звільнився з армії в 1870 році з почесним званням генерал-майора, то вступив до колоніальної служби (тепер Управління закордонних справ і співдружності) і був призначений губернатором Бермудських островів з 1871 по 1877 рр. Залишив цю посаду через хворобу і повернувся до Англії, але пізніше обійняв посаду адміністратора Тасманії[5] з 21 жовтня 1880 р. По 7 грудня 1881 р.
Джон Генрі Лефрой у 1870 р. був удостоєний звання кавалера Ордена Лазні, а в 1877 р. став лицарем Ордена Святого Михайла і Святого Георгія.[4]
Спадщина
Гора Лефрой у Скелястих горах носить ім'я Джона Генрі Лефроя, хоча видається неясним, чи її так назвав Джеймс Гектор з Паллізерської експедиції у 1858 році, чи Джордж Мерсер Доусон 1884 року.
Картина «Сцена на північному заході: портрет Джона Генрі Лефроя» Пола Кейна, яка зображує Джона Генрі Лефроя і якою володіла родина Лефрой в Англії, отримала рекордну ціну на аукціоні в Sotheby's в Торонто 25 лютого 2002 року, коли канадський Мільярдер Кеннет Томсон виграв торги в розмірі 5 062 500 доларів США. Згодом Томсон подарував картину як частину своєї колекції Thomson Художній галереї Онтаріо.
У 1960 році Фонд спадщини Онтаріо, Міністерство громадянства та культури, встановив провінційну військову дошку, присвячену серу Джону Лефрою (1817—1890) на кампусі університету Торонто .
Вибрані публікації
- Лефрой, Дж. Дж.: Магнітні та метеорологічні спостереження на озері Атабаска і Форт Сімпсон капітаном Дж. Х. Лефроєм та у Форт Довір'я в озері Великий Ведмідь від сера Джона Річардсона ; Лондон: Лонгман, Браун, Зелений і Лонгманс, 1855.
- Лефрой, Дж. Дж.: Щоденник магнітного обстеження частини Домініону Канади, головним чином у Північно-Західних Територіях, виконаний у 1842—1844 роках ; Лондон: Longmans, Green & Co., 1883.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Lundy D. R. The Peerage
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Mennell, Philip. Lefroy, Lieut.-General Sir John Henry. The Dictionary of Australasian Biography. Процитовано 30 квітня 2020.
- Governors of Tasmania (Including Lieutenant-Governors and Administrators). Parliament of Tasmania. Процитовано 19 листопада 2012.
Посилання
- Біографія в Інтернет- словнику канадської біографії онлайн останнього доступу 11 січня 2006 року.
- Лефрой і Бермуди . Останнє звернення до URL-адреси 11 січня 2006 року
- Гора Лефрой . Останнє звернення до URL-адреси 11 січня 2006 року
- Членство Королівського товариства . Останнє звернення до URL-адреси 11 січня 2006 року
- Maine Antique Digest, травень 2002 р. На аукціоні картини Кейн.
- Бляшки Онтаріо — сер Джон Генрі Лефрой 1817—1890