Джон Дюпон

Джон Елютер Дюпон (англ. John Eleuthère du Pont; 22 листопада 1938(19381122), Філадельфія 9 грудня 2010, тюрма Лорел Хайлендс, Пенсільванія) — американський бізнесмен і філантроп, член відомого роду Дюпон (DuPont). Засуджений за вбивство третього ступеня олімпійського чемпіона з вільної боротьби Девіда Шульца в 1996 році. Відомий також як орнітолог, філателіст, а у вільній боротьбі як тренер, спонсор і власник клубу боротьби «Foxcatcher». Дюпон підтримував розвиток вільної боротьби у Болгарії. [3][4] Він також спонсор багаторазового чемпіону світу та олімпійських ігор Валентина Йорданова, який навіть живе в особняку Дюпона у США[5].

Джон Дюпон
Народився 22 листопада 1938(1938-11-22)[1]
Філадельфія, Пенсільванія, США
Помер 9 грудня 2010(2010-12-09)[2][1] (72 роки)
Пенсільванія, США
·емфізема легень
Країна  США
Діяльність борець, орнітолог
Alma mater Пенсильванський університет, Університет Віллановаd і Університет Маямі
Батько Вільям Дюпон-старшийd
Мати Jean Liseter Austin Dupontd

Фільм 2014 року «Мисливець на лисиць» розповідає про життя Дюпона.

Біографія

Особисте життя

Джон Дюпон народився у Філадельфії, Пенсільванія, мав двох синів: Вільяма Дюпона-молодшого і Жана Лайстра Остіна (1897—1988). Його батьки одружились 1 січня 1919 р., в Роузмонті, штат Пенсільванія.

Його дід по материнській лінії, Вільям Лайстр Остін, генеральний директор компанії «Болдуїн Локомоушн Воркс», робить молодій сім'ї весільний подарунок — 242 акри (0,98 км²). На цій ділянці 1922 року Вільям Дюпон-старший побудував «Liseter Hall» — розкішну 3-поверхову будівлю в стилі штату Джорджія.

Батьки обох сімей імігрували до США на початку XIX століття. Джон Дюпон був наймолодшим з 4 дітей, мав 2 сестри — Жан Дюпон Макконнелл і Евелін Дюпон Дональдсон, брат — Генрі Дюпон.

Джон закінчив школу «Хейврфорд» в 1957 році. Навчався в коледжі в Маямі, Флорида. Закінчив Університет Маямі в 1965 році, отримавши ступінь бакалавра в області зоології. Також мав докторський ступінь в галузі природничих наук з Університету Вілланова у 1973 році.

3 вересня 1983 року одружився з лікаркою Гейл Уенк, але шлюб розпався за 90 днів спільного життя.

Помер 9 грудня 2010 року в американській в'язниці в Пенсильванії з невідомої причини.

Вбивство Девіда Шульца

1997 року Джона було засуджено за вбивство олімпійського золотого призера з боротьби Девіда Шульца, скоєного 1996 року. Джону загрожувало ув'язнення терміном від 13 до 40 років. Психіатри-експерти, залучені до судового розгляду, свідчили тоді, що Дюпон страждав від параноїдальної шизофренії.

26 січня 1996 року Дюпон вбиває трьома пострілами Шульца на набережній в своєму особняку, як свідчили згодом дружина Шульца і керівник охорони Дюпона. Начальник служби безпеки сидів на задньому сидінні в автомобілі Дюпона в той час як Джон тричі стріляє в Шульц. Поліція так і не виявила мотивів злочину. Дюпон і Шульц були давніми друзями.

Після злочину мультимільйонер замкнувся в своєму особняку, закрив всі входи на два дні і вів переговори з поліцією телефоном. Поліція не застосувала силу для затримання, Дюпона було заарештовано, коли він виходив на вулицю увімкнути опалення.

Судовий процес

Під час процесу психіатри твердили, що Дюпон страждає від параноїдальної шизофренії. Він вважав, що Шульц був у змові з метою вбити його. Тому він начебто заховав бритви на горищі будинку.

Захист наполягав на «невинуватості через божевілля». Присяжні все ж оголосили Дюпона винним у вбивстві «третього ступеня», але підкреслили, що він був розумово хворим. Це сталось 25 лютого 1997 року. У Пенсільванії подібне звинувачення є м'якшим від другого і першого ступеня і вказує на відсутність умислу. У кримінальному кодексі штату термін «божевілля» стосується людини, чия «хвороба або дефект» не дає йому можливості аналізувати свої вчинки і розуміти їх[6]. На підставі рішення «винен, але з психічними проблемами» присяжні дають право судді Патрисії Дженкінс обрати термін засудження: від 5 до 40 років.

Вдова Ненсі Шульц і двоє дітей отримувати кілька мільйонів доларів компенсації після довгих суперечок.

Захищаючи Джона, його друзі в суді говорили, що використання вогнепальної зброї було нехарактерно для нього. Знаменита спортсменка з триатлону Джой Хансен Лойтнер, яка мешкала протягом двох років у будинку Дюпона, заявила тоді, що Джон їй допоміг пройти через дуже важкий період її життя в середині 1980-х років, і що він не міг скоїти те вбивство.[7]

Максимальний термін ув'язнення для Джона — до 29 січня 2026 року, коли йому було б 87 років. Верховний суд США виніс цей максимальний вирок у 2000 році.

У 2010 році Третій американський апеляційний суд Філадельфії відхилив усі спроби оскарження вироку. Адвокати засудженого стверджували, що Дюпон приймав болгарський препарат «N-butyl scopolamine», використання якого може ускладнити душевне захворювання, і що на попередніх процесах це не бралося до уваги. Ймовірно, захист мав на увазі болгарський препарат «Buscomed», який є допоміжним спазмолітиком, а активним інгредієнтом є Butylscopolamine[8].

Див. також

Джерела

  1. Encyclopædia Britannica
  2. http://abclocal.go.com/wpvi/story?section=news/local&id=7834281
  3. Вісник «7 днів Спорту», 11 грудня 2010 — «Меценат № 1 в бореться за свободу»
  4. ТопСПОРТ — «Джон Дюпон пожертвував 50 тис. доларів»
  5. Вісник «7 днів Спорту», 25 квітня 2007 — «Джон Дюпон»
  6. Law and Legal Research, Lawyers, Legal Websites, Legal News and Legal Resources Архівовано 18 квітня 2009 у Wayback Machine., Onecle, Crimes And Offenses — 18 Pa. Cons.
  7. For Du Pont Heir, Question Was Control — by Jere Longman, Pam Belluck and Jon Nordheimer, The New York Times Atlanta 1996, February 4, 1996
  8. «Джон Дюпон се оправдава с българско лекарство» — ПРОФИТ.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.