Джон Кранк

Джон Кранк (англ. John Crank; *6 лютого 1916, Гайндлі — †3 жовтня 2006) — англійський математик. Відомий завдяки дослідженням з чисельного аналізу диференціальних рівнянь з частинними похідними.

John Crank
Народився 6 лютого 1916(1916-02-06)
Великий Манчестер/Гайндлі, Ланкашир, Англія
Помер 3 жовтня 2006(2006-10-03) (90 років)
Місце проживання Англія
Країна  Велика Британія
Національність англієць
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Манчестерський університет
Галузь математика, фізика
Заклад Університет Брунеля
Науковий керівник Вільям Лоренс Брегг[1] і Дуґлас Гартрі[1]
Відомий завдяки: метод Кранка-Ніколсон

Біографія

Джон Кранк народився в Гайндлі, що в Великому Манчестері в Ланкаширі (Англія), в сім'ї тесляра. Навчався в університеті Манчестера з 1934 по 1938 роки, який закінчив зі ступенем магістра. Був учнем знаменитих вчених Дугласа Гартрі та Вільяма Брегга. В 1953 році університет Манчестера надав йому ступінь доктора наук (DSc).

Працював над питаннями балістики під час Другої світової війни, а потім в області математичної фізики в Лабораторії Фундаментальних Досліджень Курталда з 1945 по 1957 рік. З 1957 по 1981 рік працював в університеті Брунеля, де в 1966 році отримав звання професора математики. Був двічі віце-президентом університету Брунеля, на його честь названо один з корпусів цієї установи.

Був одружений з Джоан Кранк († 2005), з якою прожив 63 роки, у них було двоє дітей. Був завзятим садівником і подарував заснований ним сад університету Брунеля після свого виходу на пенсію.

Наукові дослідження

Основною темою його досліджень були методи чисельних розв'язків диференціальних рівнянь з частинними похідними і, зокрема, розв'язок проблем теплопередачі. Він став відомим разом з Филліс Ніколсон завдяки розвитку особливого методу скінченних різниць для чисельного розв'язку рівняння теплопровідності та дифузії, котрий зараз відомий як метод Кранка-Ніколсон. У своїй відомій книзі «Математика дифузії» опублікував аналітичні і чисельні розв'язки цього диференціального рівняння для різноманітних крайових та початкових умов. В подальшому працював над розв'язками математичних моделей росту кристалів та процесів охолодження.

Див. також

  • Филліс Ніколсон

Література

  • Cranck, J. (1980). The Mathematics of Diffusion (англ.) (вид. 2). Oxford University Press. с. 424. ISBN 9780198534112.[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Cranck, J. (1987). Free and Moving Boundary Problems. Oxford Science Publications (англ.) (вид. 4). Oxford University Press. с. 424. ISBN 9780198533702.[недоступне посилання з квітня 2019]
  1. Математична генеалогія — 1997.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.