Джон Неш (архітектор)
Джон Неш (англ. John Nash; 1752, Лондон, Британська імперія — 13 травня 1835, там же) — британський архітектор, яскравий представник британського ампіру (т.зв. «регентський стиль»).
Джон Неш | |
---|---|
англ. John Nash | |
Народився |
18 січня 1752[1][2][3] Ламбет, Ламбет, Великий Лондон, Англія, Королівство Велика Британія |
Помер |
13 травня 1835[4][5][…] (83 роки) East Cowes Castled, Острів Вайт, Південно-Східна Англія, Англія, Сполучене Королівство[6] ·хвороба |
Поховання | St. Mildred's Church, Whippinghamd |
Країна | Британська імперія |
Діяльність | архітектор, художник |
Вчителі | Robert Taylord[6] |
Знання мов | англійська[7] |
Magnum opus | All Souls Church, Langham Placed, Кларенс-гаус, Королівський павільйон і Мармурова Арка |
Біографія
Джон Неш народився в Лондоні в родині слюсаря.
Навчався архітектурі в Роберта Тейлора. Завершивши курс навчання, перебрався до Уельса, де зайнявся підприємництвом, однак у 1783 році зазнав банкрутства. Після цього повернувся до справи будівничого. По декількох роках зведення заміських садиб у 1792 році повернувся до Лондона.
У 1811 році Джон Неш отримав від принца-регента (у майбутньому король Георг IV) доручення розробити план забудови місцевості, що згодом отримала назву Мерілбон-парк.
Складений Нешем план було реалізовано до 1818 року. Цей проект, зокрема, містить у собі планування і забудову Ріджент-стріт, Ріджентс-парку і прилеглих кварталів.
Ставши придворним архітектором, Неш спроектував у подальшому велику кількість споруд і будівель. Так, за його проектами створені Сент-Джеймс-Парк, комплекс Трафальгарської площі, театр Геймаркет, Мармурова арка тощо. У 1815—22 роках Неш перебудував у східному (індо-сарацинському) стилі Королівський павільйон у Брайтоні. Джон Неш також керував реконструкцією Букінгемського палацу, після якої він став резиденцією британської королівської родини.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Structurae — Ratingen: 1998.
- RKDartists
- Encyclopædia Britannica
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.