Джон Фрост

Джон Даттон Фрост народився 31 грудня 1912 року в Пуні, в Британській Індії в родині офіцера британської армії Френка Даттона Фроста та його дружини Елсі Дори. Освіту здобув у Веллінгтонському коледжі, потім перейшов до школи Монктона Комбе у Сомерсеті. 1 вересня 1932 року вступив до британської армії, після закінчення Королівського військового коледжу у Сандгерсті. Службу розпочав другим лейтенантом у Камероніанському полку (Шотландських стрільців). Фрост служив у 2-му батальйоні свого полку, яким тоді командував підполковник Томас Ріддел-Вебстер, перш ніж батальйон, яким нині командував підполковник Дуглас Грехем, був відправлений до Палестини на ранніх етапах Арабського повстання. З 1938 по 1941 року Фрост працював з Іракськими зборами, першими регулярними військовими формування іракської армії, сформовані британцями.

У вересні 1941 року Фрост повернувся до Великої Британїї, продовжив службу в 10-му батальйоні Камероніанського полку, підрозділі Територіальної армії, який входив до складу 45-ї бригади 15-ї (Шотландської) піхотної дивізії, а потім пішов добровольцем до Парашутного полку. Отримав призначення до 2-го парашутного батальйону 1-ї парашутної бригади бригадира Річарда Гейла, яка входила до складу 1-ї повітрянодесантної дивізії майор-генерала Фредеріка Браунінга.

Майор Фрост відзначився в операції «Байтінг», рейді з метою демонтування та викрадення радіолокаційної тарілки або компонентів німецького Вюрцбурзького радіолокатора у Брюневалі. 27 лютого 1942 року в ході рейду рота «C» майора Фроста, висадилася на окупованому французькому узбережжі у складі штурмової групи в 120 осіб. Попри запеклий опір, британським десантникам вдалося викрасти компонент, а також захопити німецького радіолокаційного техніка. В результаті операції загинули троє британських солдатів та семеро дістали важких поранень. За мужність при проведенні операції Джон Фрост нагороджений Військовим хрестом.

У ході висадки союзників у Північній Африці британські повітрянодесантні підрозділи висаджувалися в Тунісі. Майор Фрост, який тепер командував батальйоном, отримав наказ на захоплення ворожих аеродромів поблизу Депієнні у 50 км на південь від Тунісу. Було виявлено, що аеродроми покинуті, однак колона бронетанкової техніки, з якою вони мали зустрітися в Оудні, так і не прибула, залишивши батальйон Фроста за 50 миль у глибокому тилу противника. Парашутному батальйону довелося прориватися, ведучи ар'єргардні бої проти чисельна переважаючі сили німців, втім вони зуміли пробитися назад до своїх, але втратили 16 офіцерів та 250 солдатів і сержантів. Батальйон продовжував вести бойові дії у складі 1-ї британської армії до Тунісу.

У липні 1943 року батальйон Фроста десантувався у складі 1-ї парашутної бригади на Сицилію під час операції «Хаскі» з наказом захопити автомобільний міст Понте ді Прімозоле. Бригада була безнадійно розсіяна, і 295 десантників, які дійшли до мосту, наразилися на спротив німецького 4-го парашутного полку, тому не змогли утримати міст до прибуття інших підрозділів 8-ї армії.

У вересні 1943 року батальйон Фроста висаджувався в Таранто з моря в ході вторгнення союзних військ до материкової Італії.

Найбільш відомим підполковник Фрост став завдяки своїй участі в Арнемській битві під час операції «Маркет-Гарден». 17 вересня 1944 року командир 2-го парашутного батальйону Фрост очолив змішану групу з близько 745 легкоозброєних людей, які висадились поблизу Остербека і вступили в Арнем. Батальйон дійшов до мосту, захопив його північний кінець, але командир виявив, що його сили були оточені силами II корпусу СС та відрізані від решти 1-го повітрянодесантної дивізії. Фрост командував десантниками під час жорстокого чотириденного бою, що послідував, у ході якого німці вели артилерійський вогонь по позиціях десантників. Німці були дуже здивовані відмовою британських парашутистів здатися і їхньою стійкістю та мужністю. Після короткого перемир'я на третій день, коли було евакуйовано 250 поранених, бій продовжився до тих пір, поки в решті десантників не закінчилися боєприпаси. Вцілілими залишилося близько ста десантників. У результаті цієї акції, під час якої він був поранений осколками в ноги, Фрост став легендарною фігурою Парашутного полку та британської армії.

Після захоплення у полон Фрост перебував у таборі військовополонених «Офлаг» IX-A/H у замку Шпангенберг. Згодом його перевезли до госпіталя в Обермасфельдті. У березні 1945 року підполковник Фрост був звільнений, коли територію захопили американські війська.

У післявоєнний час продовжив службу в лавах британського десанту, командував своїм 2-м парашутним батальйоном, що входив до 6-ї повітрянодесантної дивізії, під час подій у Палестині. Наприкінці 1946 року повернувся до Англії, навчався у Штабному коледжі у Камберлі. Командував бригадою, піхотною дивізією. 1968 році звільнився з лав збройних сил майор-генералом британської армії.

• Вільям Лі
• Роберт Аркарт
• Рудольф Реннекке
• Джеральд Латбері
• Річард Нельсон Гейл
• Станіслав Сосабовський

Виноски

Джерела

• Obituary: Maj-Gen John Frost(англ.)
• Frost, John Dutton(англ.)
• Lieutenant-Colonel John Dutton Frost(англ.)