Джордж Веа
Джордж Ве́а (англ. George Weah; повне ім'я — Джордж Ма́нне Оппо́нг А́усман Ве́а, англ. George Manneh Oppong Ousman Weah) (народився 1 жовтня 1966, Монровія) — ліберійський політик, 25-й президент Ліберії, колишній футболіст, нападник. Гравець збірної Ліберії. Найкращий футболіст світу за версією ФІФА, Європи — за версією «France Football» та Африки 1995 року. Єдиний володар Золотого м'яча з Африки. Один з трьох володарів цього трофею, які ніколи не брали участь у фінальних стадіях чемпіонату світу, та єдиний лауреат, чия збірна ніколи не грала на чемпіонатах світу.
| Джордж Веа | |
|---|---|
| англ. George Weah | |
.jpg.webp) | |
| Ім'я при народженні | англ. George Manneh Oppong Weah |
| Народився |
1 жовтня 1966[1][2][…] (55 років) Монровія, Ліберія |
| Країна |
 Ліберія |
| Діяльність | футболіст, політик |
| Alma mater | DeVry Universityd |
| Знання мов | англійська і французька |
| Роки активності | 1985 — тепер. час |
| Посада | посол доброї волі ЮНІСЕФ, President of Liberia і Member of the Senate of Liberiad |
| Партія | Coalition for Democratic Changed |
| Конфесія | Методизм |
| Родичі | Christopher Wrehd |
| У шлюбі з | Clar Marie Weahd |
| Діти | Тімоті Веа і George Weah Jr.d |
| Вага | 76 кг |
| Зріст | 184 см |
| Нагороди | |
| |
 | ||
 Джордж Веа | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Джордж Манне Оппонг Аусман Веа | |
| Народження | 1 жовтня 1966 (55 років) | |
| Монровія, Ліберія | ||
| Зріст | 185 см | |
| Вага | 82 кг | |
| Громадянство | Ліберія | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1985 1985—1986 1986—1987 1987—1988 1988—1992 1992—1995 1995—1999 1999—2000 2000 2000—2001 2001—2003 | Бонгранг Компані Майті Баролл Інвінсібл Елевен Тоннер Монако Парі Сен-Жермен Мілан  Челсі Манчестер Сіті Олімпік Марсель  Аль-Джазіра | 2 (1) 10 (7) 23 (24) 18 (14) 103 (47) 96 (32) 114 (46) 11 (4) 7 (1) 19 (5) 8 (13) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1988—2007 | Ліберія |
60 (22) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | ||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Президент Ліберії з 26 грудня 2017 року.
Футбольна кар'єра
Англія
Перебування Веа в Англії можна вважати успішним, хіба що, в «Челсі», де він відразу став улюбленцем місцевих фанів, забивши переможний гол у своєму дебютному матчі проти «Тоттенхем», та забивши м'ячі в наступних матчах в ворота «Вімблдона» і «Ліверпуля». Він також допоміг вийти «Челсі» в фінал Кубка Англії 1999/2000, забивши на попередніх стадіях важливі голи «Лестер Сіті» та «Гіллінгем». В фіналі «Челсі» переміг з рахунком 1-0. Всього за «Челсі» Веа провів 15 матчів забивши 5 голів, в тому числі: в Чемпіонаті Англії 11 матчів, 3 голи, в кубку Англії з футболу 4 матчі, 2 голи.
Тренер «Челсі» Джанлука Віаллі не захотів продовжувати співпрацю з Веа в подальшому, і тому 1 серпня 2000 року Веа підписав контракт на два роки з дебютантом англійської Прем'єр-ліги «Манчестер Сіті» на правах вільного агента на суму в £ 30,000 в тиждень. Він зіграв тільки 11 ігор у всіх змаганнях за команду, забивши чотири рази, при цьому усі 90 хвилин Веа відіграв тільки у трьох матчах. 16 жовтня 2000 року Джордж покинув клуб.
Закінчення кар'єри
Сезон 2000/2001 року Джордж Веа догравав в клубі Олімпік (Марсель), де зіграв в чемпіонаті Франції 19 матчів та забив 5 голів.
Закінчив кар'єру в Об'єднанних арабських еміратах в клубі Аль-Джазіра, забивши 13 м'ячів в 8 матчах.
Старший син Джордж виступав за молодіжну збірну США, команди Франції і Швейцарії. Молодший син Тімоті — гравець національної збірної США і французького клубу «Парі Сен-Жермен».
Політична кар'єра
Після закінчення другої громадянської війни в Ліберії, Веа оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Ліберії на виборах 2005 року. Хоча Веа був популярною фігурою в Ліберії, противники та критики напирали на відсутність у нього освіти та політичного досвіду, заявляючи, що однією тільки роботи послом миру в ЮНІСЕФ явно недостатньо для управління країною. На що Веа відповідав, що країні необхідно свіже політичне дихання, а для вирішення основної проблеми країни — енергетичної — доктором наук бути необов'язково.
Основним конкурентом Веа була Елен Джонсон Серліф, колишній міністр економіки Ліберії, яка отримала освіту в Гарварді та була головою африканського бюро Програми розвитку ООН.
Веа отримав більшість голосів у першому турі голосування 11 жовтня, отримавши 28,3 % голосів. Однак цього було недостатньо для перемоги. Відбувся другий тур виборів, де Веа програв, отримавши лише 40,6 %, у Серліф було 59,4 %. Веа стверджував, що вибори були сфальсифіковані шляхом залякування виборців та фальсифікації голосування, і багато хто з його прихильників опротестовував результати на вулицях Монровії. Однак міжнародні спостерігачі, яких в країну з'їхалося кілька тисяч, виступили проти подібних заяв. За їх словами, порушення на виборчих дільницях мали місце, але були незначними, і на хід процедури вплинути не могли. Веа закликав своїх прихильників прийняти результат з грацією і гідністю, і Сірліф стала президентом.
Веа продовжує займатися політикою. Після невдалих союзів з іншими опозиційними партіями Веа бере участь у виборах 2011 року президента країни, як кандидат в віце-президенти разом з кандидатом у президенти Вінстоном Таманом.
26 грудня 2017 року Джордж Веа став 25-м президентом Ліберії, отримавши переконливу перемогу у другому турі голосування. За володаря Золотого м'яча 1995 року проголосували у 12 із 15 округів[3].
Статистика виступів
В Європі
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Кубок Ліги | Суперкубок | Єврокубки | Всього | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| Монако | 1988–89 | 23 | 14 | 10 | 1 | - | - | - | - | 5 | 2 | 38 | 17 |
| 1989–90 | 17 | 5 | - | - | - | - | - | - | 7 | 3 | 24 | 8 | |
| 1990–91 | 29 | 10 | 6 | 5 | - | - | - | - | 5 | 3 | 40 | 18 | |
| 1991–92 | 34 | 18 | 4 | 1 | - | - | - | - | 9 | 4 | 47 | 23 | |
| Парі Сен-Жермен | 1992–93 | 30 | 14 | 6 | 2 | - | - | - | - | 9 | 7 | 45 | 23 |
| 1993–94 | 32 | 11 | 3 | 2 | - | - | - | - | 5 | 1 | 40 | 14 | |
| 1994–95 | 34 | 7 | 5 | 2 | 3 | 1 | - | - | 11 | 8 | 53 | 18 | |
| Мілан | 1995–96 | 26 | 11 | 3 | 1 | - | - | 1 | 0 | 6 | 3 | 36 | 15 |
| 1996–97 | 28 | 13 | 2 | 0 | - | - | - | - | 5 | 3 | 35 | 16 | |
| 1997–98 | 24 | 10 | 8 | 3 | - | - | - | - | - | - | 32 | 13 | |
| 1998–99 | 26 | 8 | 4 | 1 | - | - | - | - | - | - | 30 | 9 | |
| 1999–00 | 10 | 4 | 2 | 0 | - | - | 1 | 0 | 1 | 1 | 14 | 5 | |
| Челсі | 1999-00 | 11 | 3 | 4 | 2 | - | - | - | - | - | - | 15 | 5 |
| Манчестер Сіті | 2000–01 | 7 | 1 | - | - | 2 | 3 | - | - | - | - | 9 | 4 |
| Марсель | 2000–01 | 19 | 5 | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 20 | 5 |
| Всього | 350 | 134 | 58 | 20 | 5 | 4 | 2 | 0 | 63 | 35 | 478 | 193 | |
Національна збірна
| Збірна | Рік | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|
| Ліберія | |||
| 1987 | 1 | 1 | |
| 1988 | 2 | 1 | |
| 1989 | 5 | 1 | |
| 1990 | - | - | |
| 1991 | - | - | |
| 1992 | - | - | |
| 1993 | - | - | |
| 1994 | 2 | 1 | |
| 1995 | 5 | 0 | |
| 1996 | 6 | 1 | |
| 1997 | 9 | 2 | |
| 1998 | 3 | 0 | |
| 1999 | 3 | 1 | |
| 2000 | 7 | 1 | |
| 2001 | 11 | 3 | |
| 2002 | 3 | 1 | |
| 2003 | - | - | |
| 2004 | - | - | |
| 2005 | - | - | |
| 2006 | - | - | |
| 2007 | 1 | 0 | |
| Всього | 60 | 22 | |
Досягнення
Командні досягнення
«Майті Баролл».
- Чемпіон Ліберії (1): 1985-86
- Володар Кубка Ліберії (1): 1986
«Інвінсібл Елевен»
- Чемпіон Ліберії (1): 1986/1987
- Чемпіон Камеруну (1): 1987-88
- Володар Кубка Франції (1): 1990-91
- Чемпіон Франції (1): 1993-94
- Володар Кубка Франції (2): 1992-93, 1994-95
- Володар Кубка французької ліги (1): 1994-95
- Володар Кубка Англії (1): 1999–2000
Особисті досягнення
- Найкращий футболіст Європи «Золотий м'яч» (1): 1995
- Найкращий футболіст світу за версією ФІФА (1): 1995
- Другий футболіст світу за версією ФІФА (1): 1996
- Найкращий футболіст Африки XX століття за версією IFFHS.
- Найкращий гравець Африки (2): 1989, 1994, 1995
- Другий футболіст Африки (4): 1991, 1992, 1996
- Найкращий бомбардир Ліга чемпіонів УЄФА (1): 1994/95 (7 м'ячів)
- Входить в список ФІФА 100
Примітки
- Transfermarkt.de — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
- Веа стал президентом Либерии. ReadFootball. Процитовано 27 грудня 2017.
Посилання
- Біографія на сайті www.soccerland.ru
- Сайт вболівальників Мілана[недоступне посилання з липня 2019]
- Політична сторінка Джорджа Веа
- Пережив голод та війну, став найкращим футболістом світу і президентом Ліберії. Неймовірна історія Джорджа Веа