Джурадж IV Црноєвич
Джурадж IV (*Ђурађ Црноjeвић, д/н —1514) — князь Зети у 1490—1496 роках.
Джурадж IV | |
---|---|
Народився |
невідомо Зета, Сербія |
Помер |
1514 Анатолія |
Національність | чорногорець |
Знання мов | сербська[1] |
Титул | князь |
Термін | 1490—1496 роки |
Попередник | Іван I |
Наступник | Стефан II |
Конфесія | православ'я |
Рід | Црноєвичі |
Батько | Іван I |
Мати | Гойслава Аріаніт |
Брати, сестри | Skenderbeg Crnojevićd |
У шлюбі з |
Олена Мусакія-Топі Елізабет Еріцо |
Діти | 2 сина |
| |
Життєпис
Походив з династії Црноєвичів. Син Івана I, князя Зети, та албанської княгині Гойслави Аріаніт. Здобув гарну освіту, знання з астрономії, математики, геометрії. В останні роки (1480-ті) панування Івана I заміняв його в управлінні.
У 1490 році після смерті батька стає князем Зети, але прийняв титул герцога. Присягнув на вірність османському султану. Того ж року оженився на родичці венеціанського намісника Котора. Основну увагу приділяв поширенню культурних знань, зокрема було засновано першу друкарню в Зеті. На ній між 1493 та 1496 роками було надруковано 5 церковних книг.
У 1496 році, коли почав формувати антиосманську коаліцію, османи вдерлися до князівства. Під тиском ворога Джурадж IV вимушений був залишити державу й перебратися до Венеції. Владу успадкував його брат Стефан. Звертався по допомогу до короля Франції, папи римського з проханням повернути трон, але марно. У 1497 році було заарештовано в Венеції за звинуваченням у співпраці з османами. Лише у 1498 році надано волю.
На початку 1500 року перебрався до Скутарі на запрошення Феріз-бея. Потім у Стамбілі від Баязида II отримав маєток (тімар) в Анатолії, ставши турецьким спахієм. Помер тут у 1514 році.
Джерела
- Ердељановић Ј. (1978). Стара Црна Гора. Славољубље, Београд.
- Fine, John Van Antwerp (1994). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. University of Michigan Press. p. 603.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.