Зета (держава)
Зе́та (серб. Зета) — середньовічна південнослов'янська держава, князівство, що розташовувалось на заході Балкан на території сучасної Чорногорії.
| |||||||||||||||||||||||||||
Згадки
Перша згадка про Зету зустрічається у візантійського хроніста Кевкамена наприкінці XI століття. В літописі Попа Дуклянина Зета згадується в 30-ій главі як центральна частина Верхньої Далмації.
З початку XII століття назва «Зета» все частіше витісняє з вжитку колишню назву країни — Дукля (стара назва зберігається лише в королівському титулі Вукана Неманича).
Історія
Довгий час Зета була васалом сербської держави Рашка, нею керували спадкоємці престолу від сербської династії Неманичів. Зета отримала незалежність в 1356 році, під час поступового розпаду імперії після смерті царя Стефана Уроша IV Душана з династії Неманичів в 1355 році. Основним спадкоємцем став жупан з Рашки або король сербів.
Зета та Рашка були об'єднані за часів правління Стефана Немані в одну державу.
В другій половині XIV — XV столітті Зетою керували місцеві сербські династії Балшичів та Черноєвичів.
В 1496 році, після втечі з країни останнього монарха Джураджа Черноєвича, Зета увійшла до складу Османської імперії.
Джерела
- J. Jovanović, Stvaranje Crnogorske Države i Razvoj Crnogorske Nacionalnosti, 1947, Cetinje pages 18, 28, 36, 43, and 54-55
- D. Živković, Istorija Crnogorskog Naroda, 1989, Cetinje