Дзвіночок (часопис)

«Дзвіночок» — часопис-місячник для дітей з бібліотекою «Ранок», заснований у 1931 році Іваном Тиктором у Львові. Видавався до 1939 року. Відроджено у 1993 році Лесею Пилип'юк-Диркавець у Рогатині, з 2004 в Івано-Франківську.

Дзвіночок

Тип місячник
Мова українська
Видавець Українська преса (концерн)
Формат A4
Засновано 1931
Власник Тиктор Іван Микитович
Головний редактор Диркавець Леся Яківна
Припинення публікацій 1939
Головний офіс Львів (1931-1939),
Рогатин (1993-2004),
Івано-Франківськ (з 2004)
Наклад 10 тис.

Тематика

У рекламному матеріалі «Під увагу добрим родичам!» І. Тиктор зазначав, що часопис буде гарно оформленим, цікавим за змістом і повчальним для дітей молодшого шкільного та дошкільного віку[1].

Часопис публікував матеріали виховного, пізнавального та розважально-пізнавального характеру для дітей різного рівня розвитку:

  • виховання патріотичних почуттів — твори героїчної тематики, зокрема публікації про дітей-героїв і ознайомлення дітей з героїчними постатями української історії та недавніх визвольних змагань;
  • матеріяли на реліґійні теми, зокрема про відзначення християнських свят з віршами на відповідні теми, з текстами сценок та декламацій для дітей;
  • вивчення основних слів німецької та англійської мов для повсякденного спілкування;
  • пісні з нотами та малюнками-рухами до них;
  • казки, віршики, сміховинки, ігри та жарти для дітей дошкільного віку, що супроводжувались смішними ілюстраціями (художник — Е. Козак).

У кожному з 94 номерів журнал «Дзвіночок» демонстрував високу культуру видання, використовуючи ефективні засоби текстового та графічного мистецтва для оформлення рекламних сюжетів, роблячи їх зрозумілими, наочними і читабельними[2].

На обкладинці «Дзвіночка» від першого до останнього номера був маленький хлопчик-козачок із дзвіночком у руці, який весело запрошував у гості.

Журналісти

Редактором видання був відомий український письменник й публіцист Юрій Шкрумеляк. Автором літературних казок, опублікованих у журналі, був приятель Юрія Шкрумеляка колишній поручник УГА, вчитель Михайло Максимович Гуцуляк («Повість про князенка Бориса» (1934), «Петрусь шукає княжої корони» (1935, Ч. 39–43) і «Павло Соловей» (1936)).

З 1993 року головний редактор відновленого журналу — Леся Пилип'юк-Диркавець.

Примітки
  1. Нове життя репресованого журналу
  2. Відродження «Дзвіночка» — журналу українських дітей

Джерела
  • Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ — перша тр. ХХ ст.): Навч. посіб. / За ред. Н. Зелінської. — Львів: Світ, 2003. — с. 574
  • Гавенко М. М. Реклама у періодичних виданнях Івана Тиктора (на прекладі дитячого часопису «Дзвіночок») / М. М. Гавенко, Н. В. Зелінська. — С. 43-46 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. — Л. : Українська академія друкарства, 2002. — 248 с.
  • Благовірна Н. Б. Впровадження принципів комерціалізації пресо-та книговидання в Галичині в першій третині ХХ ст. (за матеріалами журналу «Дзвіночок») / Н. Б. Благовірна. — С. 37-43 // Поліграфія і видавнича справа: наук.-техн. зб. № 39 / М-во освіти і науки України, Українська акад. друкарства. — Л. : Українська академія друкарства, 2002. — 248 с.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.