Дзьобонасінник білий

Дзьобонасінник білий[1] або ринхоспора біла[2][3] (Rhynchospora alba) — вид трав'янистих рослин родини осокові (Cyperaceae), поширений у Євразії й Північній Америці. Етимологія: лат. albus — «білий»[4].

Дзьобонасінник білий
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Дзьобонасінник (Rhynchospora)
Вид:
Дзьобонасінник білий (R. alba)
Біноміальна назва
Rhynchospora alba

Опис

Багаторічна рослина 15–40(50) см заввишки. Стебло 3-гранне, вкрите жолобчастими вузьколінійними листками. Суцвіття кінцеві, нещільно головчасті або короткозонтиковидні. Луски колосків ланцетні, гострі, спочатку білі, потім бурі. Горішок гладкий, 1.5–2 мм довжиною, носик його конічний, ≈ 1 мм завдовжки[2]. Кореневища короткі, стрункі[5].

Поширення

Європа: Данія, Фінляндія, Ірландія, Норвегія, Швеція, Велика Британія, Австрія, Бельгія, Чехія, Німеччина, Нідерланди, Польща, Словаччина, Швейцарія, Білорусь, Естонія, Латвія, Литва, Росія, Україна, Хорватія, Італія, Румунія, Словенія, Греція, Франція, Португалія, Іспанія; Азія: Туреччина, Грузія, Казахстан, Росія, Китай, Японія, Корея; Північна Америка: Канада, США, Пуерто-Рико[6][7]. Населяє болота, мокрі місця[5].

В Україні зростає на сфагнових болотах — в Прикарпатті, дуже рідко; в правобережному і зх. Поліссі (досить часто в пн. частині, зрідка в пд. частині); в лівобережному Лісостепу (с. Данилівка біля Харкова), дуже рідко[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Рівненської областей[3].

Галерея
  • листова пластина
  • плоди
  • ілюстрація

Примітки
  1. Rhynchospora alba // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 422. (рос.)(укр.)
  3. Андрієнко Т. Л., Перегрим М. М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
  5. Flora of China. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
  6. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 08.04.2018. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 08.04.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.