Дзісяк Ярослав Ігорович

Ярослав Ігорович Дзісяк (нар. 18 серпня 1979, м. Чортків, Україна) — український педагог, поет, прозаїк, публіцист, краєзнавець. Кандидат історичних наук. Член НСЖУ (2014[1]), НТШ (2018[1]). Є учасником літературного об’єднання при Тернопільській організації НСПУ, ЛТС «Об’єднані словом», ЛО «Сонячне гроно»[2].

Ярослав Ігорович Дзісяк
Ярослав Дзісяк
Псевдо Ярослав Дорожний
Народився 18 серпня 1979(1979-08-18) (42 роки)
м. Чортків, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСР →  Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Відомий завдяки поет, прозаїк, публіцист

Життєпис

Ярослав Дзісяк народився в Чорткові Тернопільської области України.

Закінчив Чортківську ЗОШ №7 (1996), Чортківський інститут підприємництва та бізнесу ТАНГ (2001), аспірантуру Тернопільського державного педагогічного університету (2004).

Працював викладачем Чортківського інституту підприємництва та бізнесу (2006—2015, згодом — ЧННІПБ) ТНЕУ, від 2015 — викладач Чортківського коледжу економіки та підприємництва ТНЕУ[1].

У 2006 році захистив дисертацію на ступінь кандидата історичних наук.

Захоплення: військова і політична історія, культурологія, нумізматика і боністика, подорожі[1].

Громадсько-політична діяльність

Депутат Чортківської районної ради 2-х скликань.

2000—2004 — перебував в партії «Конгрес українських націоналістів».

2005 — Народний союз «Наша Україна».

Від 2012 — ВО «Свобода»[1].

Доробок

Автор ряду наукових та публіцистичних статей на історичну і громадсько-політичну тематику.

Організатор літературних творчих зустрічей у Чорткові. Окрім монографії, декількох науково-популярних видань та ряду наукових і публіцистичних статей, є автором кількох поетичних збірок[3].

Твори друкував у місцевій та обласній пресі, виданнях: «Подільська толока», «Освітянська скриня», «Тернопіль», «Золота Пектораль», «Поетична топоніміка», «Літіум», «Ліра», «Добра казка», «Подяка Богу», «Відлуння Майдану», «Поетична топоніміка», «Барви»[1].

Автор поетичних збірок:

  • Поетичний мандрівець. Рейс: осінь — літо — зима (2011),
  • Сонце, що росте (2011),
  • Серед гомону вітру між трав (2012),
  • Запрошу музу я на каву (2013),
  • У хвилях Еросу (2014),
  • Фортеці катренів (2015),
  • І сталося це у році ..16-му: події і люди (2016)[4],
  • Ступаю у казку вітати проміння (2019)[5],
  • Ера світла (2020)[6],
  • Історія Чорткова і краю від середньовіччя до 1920 р.: хронологічний довідник (2020)[7].

Відзнаки
  • грамоти та подяки від творчих та громадських об'єднань[1].

Примітки
  1. Дзісяк Ярослав Ігорович // Хто є хто в українській журналістиці.
  2. Мацьо, О. Ярослав Дзісяк: «Щастя – в коротких спалахах людських переживань» // НародUA, 16 вересня 2016 р.
  3. Ярослав Дорожний // ЛітКлуб «За межами свідомості»
  4. Дзісяк, Я. І сталося це у році ..16-му: події і люди. — Тернопіль : Вектор, 2016. — 56 с.
  5. Дзісяк Я.І. Ступаю у казку вітати проміння: поезії. — Тернопіль: Вектор. 2019. — 100 с.
  6. Дзісяк, Я. Ера світла. — Тернопіль : Вектор, 2020. — 40 с.
  7. Дзісяк, Я. Історія Чорткова і краю від середньовіччя до 1920 р.: хронологічний довідник. — Тернопіль : Вектор, 2020. — 40 с.

Джерела
  • Дзісяк, Я. Історичний аналіз окремих спроб українського державотворення. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2010. — 188 с. — ISBN 978-966-457-074-6.
  • Дзісяк, Я. Серед гомону вітру між трав. — Хмельницький : ФОП Стасюк Л. С, 2012. — 84 с. — ISBN 978-966-2758-08-5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.