Дибовська Зоряна Василівна

Народилася у с. Бабинці, Борщівського району (Тернопільська область). У 1997 році закінчила 9-й клас. З 1997 по 2001 рр. навчається у Педагогічному коледжі при Львівському національному університеті імені Івана Франка (музичне відділення), спеціальність — «Вчитель музики, музичний керівник у дитячих навчальних закладах». По закінченні коледжу, у 2001 році, відразу ж вступила до Львівського національного університету імені Івана Франка на філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності. Навчалася на курсі заслуженого діяча мистецтв України і художнього керівника Львівського академічного театру імені Леся Курбаса Володимира Кучинського. Здобуває диплом бакалавра за спеціальністю «Актриса драматичного театру та кіно».

Закінчивши навчання Зоряна Дибовська поїхала працювати у м. Донецьк. З серпня 2005 року починає працювати актрисою драми першої категорії у Донецькому національному музично-драматичному театрі[7]. З 2010 по 2014 рр. була керівником самодіяльного колективу «Хрущі у борщі» (автентичний вокал) на базі «Театру пісні і танцю» Геннадія Дибовського, заслуженого діяча мистецтв України.

Влітку 2014 року у зв'язку з військовими діями Зоряна Дибовська повернулася у м. Львів. З жовтня 2015 року починає працювати актрисою у Львівському академічному драматичному театрі імені Лесі Українки.[8] Паралельно з роботою в драматичному театрі актриса працює у Львівському академічному театрі естрадних мініатюр «І люди і ляльки» з 2016 по 2017 рік.[9] З вересня 2015 року працює викладачем сценічної мови на кафедрі театрознавства та акторської майстерності, факультету культури і мистецтв, Львівського національного університету імені Івана Франка.[10]

Львівський академічний драматичний театр імені Лесі Українки

• 2015 — «Великий льох» (реж. Євген Худзик)[11]
• 2016 — Ганя, трагікомедія «Слава Героям» (реж. з.д.м. України Олексій Кравчук)
• 2016 — Метелик, музична вистава для дітей «Золоте курча» (реж. Роман Скоровський)
• 2017 — Олімпіада Іванівна, вистава-дослідження за мотивами драми «Блакитна троянда» Лесі Українки «Любов)» (реж. Артем Вусик)
• 2017 — Кезонія, Друзіла, пауза між нотами за п'єсою Альбера Камю «Калігула» (реж. з.д.м. України Олексій Кравчук)
• 2017 — Слава, драма «Баба Пріся» (реж. з.д.м. України Олексій Кравчук)

Львівський академічний театр імені Леся Курбаса

• 2001 — «Одіссея»
• 2003 — Дуняша, «Садок вишневий»
• 2004 — Фульвія, Бетта «Танець ілюзій»

Донецький національний академічний український музично-драматичний театр

• 2006 — Тетяна, «Зілля» (реж. А. Концедайло)
• 2006 — Цукарка, мюзикл «У джазі тільки дівчата» (реж. О. Школьнік)
• 2007 — Муха, вистава-мюзикл «Вівісекція» (реж. Олексій Коломійцев)
• 2012 — Уля, «Тьотя Мотя прієхала…» (реж. Ігор Матіїв)[12]
• 2012 — Батярка, музична програма «тільки ві Львові» (реж. Олег Пшин)
• 2013 — Лючія, «Помри — і я одружусь» (реж. Ігор Матіїв)
• 2013 — Химка, «За двома зайцями» (реж. В. Шулаков)
• 2013 — Джейн, «Суто жіночі ігри» (реж. В. Пінський)
• 2014 — Лізонька, «Зойчина квартира» (реж. О. Школьнік)
• 2014 — Колетт, «Як повернути мільйон» (реж. з. а. України Л. Сомов)
• 2014 — Ярина, «Сліпий» (реж. Ігор Матіїв)

Львівський академічний театр естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»

• 2014 — Горобець, «Лелеченя та опудало» (реж. Євгеній Гімельфарб)
• 2009 — Хор, «Скинiя златая» (реж. Роман Козак)
• 2017 — Хор, «Божествена комедiя» (реж. з.д.м. України Олексій Кравчук)

• 2010 — міжнародний культурний проект «Звуки вулиць» за підтримки Гете Інституту (реж. Андреас Мерц, м. Берлін)
• 2013 — перформенс «Глибинні мрії» за сценарієм Сергія Жадана під керівництвом Вірляни Ткач (в рамках перформенсів від Творчої лабораторії «Ізоляція»)
• 2014 — проект «Літературний вечір за творами Сергія Жадана»
• 2014 — музичний проект «2014» (октет) за участі Маряни Садовської та Марка Токара
• 2015 — документальна вистава «Переселенці» (драматургиня — Наталія Ворожбит, режисер — Георг Жено) в рамках культурного форуму ДонКульт у Львові
• 2016 — документальна вистава «Де Схід і де Захід» (драматургиня — Наталія Ворожбит, режисер — Георг Жено) в рамках культурного форуму ГаліціяКульт у Харкові
• 2017 — сценічне читання «Обіг святих у природі», Сильвестра Лавріка, режисер Сильвестр Лаврік, Перша сцена сучасної драматургії «Драма.Ua»
• 2018 — сценічне читання «УФО», Івана Верипаєв, режисер Олег Онещак, Перша сцена сучасної драматургії «Драма.Ua»

• 2004 — гран-прі на всеукраїнському конкурсі читців імені Лесі Українки (м. Ялта, Україна)
• 2005 — лауреатка конкурсу імені Олени Теліги (м. Київ, Україна)
• 2006 — членкиня спілки театральних діячів України
• 2006 — диплом міжрегіонального театрального фестивалю «Театральний Донбас — 2006» за вдалий дебют у виставі «Зілля» за повістю Ольги Кобилянської