Династія Мунсьо
Династія Мунсьо (швед. Munsöätten Munsöätten) — шведська королівська династія, що отримала назву за островом Мунсьо на озері Меларен, де за переказами була могила Бйорна Залізнобокого, напівлегендарного засновника роду.
Історія роду
Основними джерелами з історії династії є ісландські саги. Одна з них, «Сага про Хервера», розповідає про 10 поколіннях династії Мунсьо.
Традиція, закріплена в ісландських сагах, робить Бйорна Залізнобокого, засновника династії, сином легендарного вікінга Рагнара Лодброка (IX століття)[1] . Таким чином, династія Мунсьо зв'язується з династією Інглінгів, представники якої, згідно з «Сагою про Інглінгів», були конунгами в Старій Уппсалі. Однак в сучасній шведській історіографії тільки починаючи з X століття правителі розглядаються як історичні особистості, так як достовірні підтвердження правлінь перших конунгів відсутні.
Згідно з «Сагою про Хервйор», Бйорн Залізний Бік з братами вбив конунга Вестфольда Ейстейна і підпорядкував собі Швецію[1] .
Про правління перших конунгів відомо дуже мало. Їх місцеперебуванням вказується Стара Уппсала, через що їх іноді називають конунгами Уппсали. Легендарних конунгів згадує також Адам Бременський[2] .
Першим конунгом, про правління якого існують достовірні джерела, є Олаф Шетконунг, після смерті якого Швецією управляли його сини. Після смерті близько 1060 року Емунда Старого рід Мунсьо згас[3] .
Генеалогія
| Рагнар Лодброк конунг Данії | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бйорн Залізнобокий конунг Швеції | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ерік II Бйорнсон конунг Швеції | Рефіл Бйорнсон | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бйорн II конунг Швеції | Анунд II конунг Швеції | Ерік III конунг Швеції | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ерік IV Емундсен конунг Швеції | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Бйорн Еріксон (помер 932) конунг Швеції кін. 882 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сігрід Горда | Ерік VI Переможець (помер 995) конунг Швеції з 970 | Улоф II Бйорнсон (помер 975) конунг Швеції з 970 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Астрід Ободритська (біля 979 — 1035) ободритська княжна | Улоф III Шетконунг конунг Швеції з 995 | Едла вендська княжна | Стюрбйорн Сильний | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інгігерда (1001—1050) чоловік: Ярослав Мудрий (біля 978 — 1054) великий князь Київський | Анунд Якоб (1007—1050) конунг Швеції з 1022 | Емунд Старий (помер біля 1060) конунг Швеції з 1050 | Астрід чоловік: Святий Олаф король Норвегії | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Анунд Емундсон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Див. також
Примітки
- Сага о Хервёр и Хейдреке, 15
- Адам Бременский: Деяния архиепископов Гамбургской церкви
- Книга:Андерсон И.: История Швеции
Література
- Сага про Хервера і Хейдреке = Hervarar saga ok Heiðreks.
- Адам Бременський. Діяння архієпископів Гамбурзької церкви // Адам Бременський, Гельмольд з Боса, Арнольд Любекський. Слов'янська хроніка / Переклад з лат. І. В. Дьяконова, Л. В. Розумовської, редактор-упорядник І. А. Настенко. - М.: «СПСЛ», «Російська панорама», 2011. - С. 8-150. - (MEDIÆVALIA: середньовічні літературні пам'ятники і джерела). - ISBN 978-5-93165-201-6 .
- Андерсон І. Історія Швеції / Пер. з шведської. Н. А. Карінцева; під ред. і з передмовою Я. Я. Зутіса. - М.: Видавництво іноземної літератури, 1951.- 409 с.
Посилання
- Kings of Sweden to 1060 (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. Дата звернення 17 червня 2012.