Династія Північна Янь
Дина́стія Північна Янь (спрощ.: 北燕; піньїнь: Bĕiyàn) — династія, що правила частиною північно-східного Китаю у період шістнадцяти держав. У 409 році виникла внаслідок повалення династії Пізня Янь. Володарював рід Фен. Була захоплена армією Північна Вей у 436 році.
| |||||||||||||||||||||
Історія
У 407 році, скориставшись внутрішніми конфліктами та палацовими інтригами у державі Пізня Янь впливовий сановник (китаєць за походженням) Фен Ба оголосив себе імператором. У 409 році він остаточно повалив Пізню Янь й започаткував династію Північна Янь. Імператори нової династії намагалися розширити свої володінь на південь та на захід, проте марно. Вже у 436 році Північна Янь зазнала поразки від військ Північної Вей й була приєднана до останньої.
У внутрішній політиці Фен ба та його спадкоємець намагалися відродити традиційні китайські цінности, бюрократичну систему, підтримувалися ремісництво та торгівля.
Імператори
| Посмертне ім'я | Особисте ім'я | Роки правління | Девіз і роки правління |
|---|---|---|---|
| Вень-чен-ді 文成帝 Wénchéngd |
Фен Ба 馮跋 Féng Bá |
409–430 |
|
| Чжао-чен-ді 昭成帝 Zhāochéngdì |
Фен Хун 馮弘 Féng Hóng |
430–436 |
|
Джерела
- David A. Graff: Medieval Chinese Warfare, 300–900. London and New York: Routledge, 2002, s. 71-72. ISBN 0-415-23954-0.