Дисентери

Дисентери[1], дисиденти, інодумці, інакомислячі (від латинського dissentire, «не погоджуватися») - ті хто не згодні з загальноприйнятним, усталеними думками, переконаннями, звичаями, практикою та іншим.[2]

Використання в християнстві

Інодумство від англіканської церкві

У соціальній та релігійній історії Англії та Вельсу та Ірландії інодумство стосується члена релігійної організації, який з тих чи інших причин відокремився від офіційної церкви; або будь-якого іншого протестанта, який відмовляється визнати верховенство офіційної церкви в областях, де неї є або була англіканська церква.[3][4]

Спочатку цей термін включав англійських та валлійських римо-католиків[3], яких в початковому проекті Закону про Нонконформістське полегшення 1779 року визначено "Протестуючі католицькі інодумці (діссентери)". Проте на практиці він позначав протестантських іномислячих, про яких йшлося у 2-му розділі Акту про терпимість 1689 року (див. англійські інодумці)[2], а до протестуючих римо-католиків застосовували термін рекузанти.

Інодумство від пресвітеріанської церкви

Цей термін також застосовувався до тих спільнот, що не погоджувалися зпресвітеріанською церквою Шотландії[2], що є національною церквою Шотландії.[5] У цьому значенні терміни "інодумний" та "інодумство" набули деякої зневажливості, тому з середини 18 сторіччя замінюються на "нонконформіст", термін, який спочатку не означав відокремлення, а лише відмову підкоритися певним деталям (наприклад, носінню стихарів) звичаїв державної церкви.[3]

Інодумство від державної релігії

Ще новий термін "нонконформіст", через політичні напади на принцип права держави на установу державного християнства і церкви, мав схильність поступатися терміну "вільних церков" і "вільного церковника". Проте всі три терміни продовжують застосовуватися, причому "нонконформіст" є найбільш звичним, оскільки є найбільш безбарвним.[2]

Дивитися також

Порівняйте:

Примітки
  1. Що таке ДИСЕНТЕРИ - Словник іншомовних слів Мельничука - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 18 травня 2021.
  2.  Одне або декілька з попередніх речень включає текст з публікації, яка тепер знаходиться у суспільному надбанні: Hugh Chisholm, ред. (1911) «Dissenter» // Encyclopædia Britannica (11th ed.) V. 8 Cambridge University Press p. 318 (англ.)
  3. Cross, F. L.; Livingstone, E. A., ред. (13 березня 1997). The Oxford Dictionary of the Christian Church (вид. 3rd). USA: Oxford University Press. с. 490.
  4. Parker, Irene (2009). Dissenting academies in England: their rise and progress, and their place among the educational systems of the country. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-74864-3.
  5. Archived copy. Архів оригіналу за 13 серпня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.