Дифузійний потенціал
Дифузі́йний потенціа́л (рос. диффузионный потенциал, англ. diffusion potential) — різниця електричних потенціалів на границі стикання двох електролітів, що виникає з різних рухливостей дифундуючих йонів. Для ідеального розбавленого розчину ΔΦ є інтегралом від ∇Φ по границі між двома областями з різними концентраціями. ∇Φ дається рівнянням:
- ∇Φ= (RT ∑Dizi∇ci) / (F ∑si2ci),
- де Di — коефіцієнт дифузії молекулярної частинки i;
- zi — зарядове число частинки i;
- ci — концентрація молекулярної частинки i;
- F — число Фарадея;
- Т — термодинамічна температура;
- R — газова стала.
Джерела
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.