Дніпренко Ірина Костянтинівна

Ірина Костянтинівна Дніпренко (17 січня 1955(19550117), Київ, УРСР) — український телережисер та педагог. Режисер української телепередачі «Катрусин кінозал».[1][2] Член національної спілки кінематографістів України. За період творчої діяльності створено Іриною Дніпренко понад 1000 телевізійних програм.[3]

Ірина Дніпренко
Зображення
Дата народження 17 січня 1955(1955-01-17) (67 років)
Місце народження УРСР,  Україна, Київ
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Професія телережисер, педагог

Життєпис

Народилась 17 січня 1955 року у м. Києві. Дочка Ренати Король, сестра Наталії Дніпренко.

Все творче життя Ірини Костянтинівни пов'язане з українським телебаченням (УТ-1, УТ-2). З 16-ти років починала працювати помічником режисера, була асистентом першої «кольорової» передачі «Вісті» (до цього передача виходила в чорно-білому зображенні).

Як режисер працювала над випусками телепередач «Новини», «День за днем», «На добраніч діти», «Катрусин кінозал», а також створила цикли програм — «Для маленької компанії», «Зустрінемось о 17» (пізніше перейменовано в «Канал Д»).

У 2000—2004 р.р. на телеекрани виходить щотижнева телепрограма «Золота фортуна» (УТ-1, ТРК «Київ»).

Отримала посаду професор та була першою з дня створення завідувачкою кафедри «Кіно-, телемистецтва» в Інституті телебачення, кіно та театру, Київського Міжнародного Університету.[4] Займала посаду першого проректора Інституту екранних мистецтв імені Івана Миколайчука.[5][6]

Президент Всеукраїнського міжнародного конкурсу-фестивалю «Молоде телебачення» імені Вадима Чубасова.[7][8][9]

Загальний стаж роботи на телебаченні — більше 36 років, з них понад 16 років — педагогічний стаж.[2]

Освіта

Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (майстерня Вадима Львовича Чубасова).[10]

Відомі учні

Підготувава, як фахівців, чимало телевізійників. Серед них, зокрема, телевізійник — Олександр Жеребко.[11]

Сім'я

Сестра — акторка, режисер, педагог та медіаексперт Наталія Дніпренко.[12][13][14]

Примітки
  1. Мистецтво. www.facebook.com (англ.). Процитовано 22 січня 2019.
  2. Днепренко Ирина Константиновна « Первая Национальная Школа телевидения в Украине. 1tvs.com.ua (рос.). Процитовано 22 січня 2019.
  3. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 25 січня 2019.
  4. ІНСТИТУТ ТЕЛЕБАЧЕННЯ, КІНО І ТЕАТРУ КиМУ: ІСТОРІЯ ТА СПЕЦИФІКА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. www.stattionline.org.ua. Процитовано 23 січня 2019.
  5. Музичний фільм на сучасному телеекрані - Перший канал. 1tv.com.ua (укр.). Процитовано 23 січня 2019.
  6. "Небесна сотня. Життя та смерть" - Перший канал. 1tv.com.ua (укр.). Процитовано 23 січня 2019.
  7. XI Всеукраїнський VІІІ Міжнародний некомерційний фестиваль «Молоде телебачення» імені В.Л. Чубасова. kymu.edu.ua. Процитовано 23 січня 2019.
  8. Светлана Порожная. www.facebook.com (англ.). Процитовано 23 січня 2019.
  9. «Молодое телевидение им. Вадима Чубасова». vk.com (англ.). Процитовано 23 січня 2019.
  10. 2014_03_лютий_tezy круглого столу_KTM - Стр 3. StudFiles (рос.). Процитовано 25 січня 2019.
  11. Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 23 січня 2019.
  12. Наталия Днипренко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 22 січня 2019.
  13. RadaTVchannel. #політикаUA 03.03.2017 Наталія Дніпренко. Процитовано 22 січня 2019.
  14. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 22 січня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.