Дніпренко Наталія Костянтинівна

У 1984 році закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого за фахом «Актриса драми і кіно». Працювала в Театрі кіноактора Київської кіностудії художніх фільмів ім. О. П. Довженка, грала ролі у виставах театру «Случай из газетной практики», «Тевьє-молочник», «Кіт у чоботях». Знімалася у фільмах: «Забор с голубым глазом» (Укртелефільм, 1978), «Чумацкие радости» (Укртелефільм, 1979), «Грачи» (1982), «Ускорение» (1983), «Обвиняется свадьба» (1986), «Соло на флейте» (Укртелефільм, 1986) та інших.

У 1991 р. закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого за фахом «Режисура кіно та телебачення».

У 2005 р. захистила кандидатську дисертацію[1] з питань комунікацій.

З 1989 р. працювала режисером ТВО «Громада» Національної телекомпанії України.

У 1992 р. разом з іншими режисерами створила авторське об’єднання ДЮК (Дніпренко Н., Ющенко О. та Калантарова Н.), яке займалося експериментами в галузі нових форм режисури та ведення.

У 1995 – 1997 рр. очолювала відділ жіночих та сімейних програм на Першому Національному.

У 1996 р. як режисер та ведуча випустила близько 100 ток-шоу «Наше коло».

У 1997 р. була режисером 70 випусків передачі «З життя справжніх чоловіків» із популярною авторською рубрикою «Білий танець».

1997 р. — режисер 200 випусків авторської програми «Соціум» Хіт радіо 104 FM[2].

1998 р. — програмний директор Хіт радіо 104 FM. Режисер та ведуча радіо ток-шоу «Я молодий» Хіт радіо 104 FM.

У 2000–2003 рр. працювала прес-секретарем заступника голови Верховної Ради.

У 2003–2011 рр. організувала та очолювала Департамент комунікацій[3] в Кабінеті Міністрів України.

Неодноразово стажувалася з питань комунікацій в європейських, американських та інших компаніях: на «ВВС News TV (Брюссельське відділення, Бельгія)[4], СВС (Торонто, Канада), BBC Radiо Program Every woman (Лондон[5], Велика Британія), Scotland woman (Единбург, Шотландія) та інших.

Наталія Дніпренко є автором нового міждисциплінарного методу «Позицій та позиціонування», який більше 20 років викладається в її режисерській майстерні.

Директор громадської організації «Нові медіа».

З 1993 р. викладає акторську майстерність та режисуру. З 1995 є художнім керівником режисерської майстерні Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, випустила 4 покоління випускників, які працюють режисерами на багатьох українських каналах.

З 1997 р. викладає майстерність телевізійних ведучих, режисуру та режисуру монтажу в Українському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіо та преси, де в 2002–2005 рр. була проректором.

Режисерські технології трансформує в соціальні.

Голова організаційного комітету Міжнародного арт-фестивалю пластичного мистецтва «БЕЗ ЗАЙВИХ СЛІВ»[6][7].

Організовує та проводить щорічний фестиваль «Берег надії» з прямою трансляцією на Першому загальнонаціональному каналі.