Дніпрорудне
Дніпрору́дне — місто у Василівському районі Запорізької області. Населення станом на 1 січня 2019 року — 18 468 осіб. Є адміністративним центром Дніпрорудненської міської ради, до складу якої не входять інші населені пункти.
| Дніпрорудне | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Запорізька область | ||||||||
| Район | Василівський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 2320910400 | ||||||||
| Засноване | 1961 | ||||||||
| Статус міста | з 1970 року | ||||||||
| Населення | 18 468 (01.01.2019)[1] | ||||||||
| Площа | 7,784 км² | ||||||||
| Густота населення | 2373 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 71630—634 | ||||||||
| Телефонний код | +380-6175 | ||||||||
| Координати | 47°22′56″ пн. ш. 34°59′13″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 74 м | ||||||||
| Водойма | Дніпро | ||||||||
| День міста | третя неділя липня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Каховське Море | ||||||||
| До станції | 3 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - автошляхами | 80,4 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 595 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Дніпрорудненська міська рада | ||||||||
| Адреса | м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 11 | ||||||||
| Вебсторінка | Дніпрорудненська міська рада | ||||||||
| Міський голова | Матвєєв Євгеній Сергійович | ||||||||
|
| |||||||||
Загальні відомості
Місто Дніпрорудне засноване в 1961 році біля промислової розробки залізної руди (Південно-Білозерське родовище). За 25 км від Дніпрорудного — Запорізький залізорудний комбінат. Це єдине місто гірників в Запорізькій області. Статус міста районного значення Дніпрорудне має з 1970 року. Займає площу 8,454 км² з чисельністю населення 19 тис. осіб.
Географія
Місто Дніпрорудне знаходиться в західній частині Запорізької області на лівому березі Каховського водосховища (Дніпро), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Златопіль, нижче за течією примикає село Балки. Через місто проходять автомобільні дороги Р37, Т 0817 та залізниця, станція Каховське Море за 2 км.
Відстань до облцентру становить близько 80 км і проходить автошляхами Т 0817 та E105.
Історія
З письмових джерел відомо, що в місцях, де розташована сучасна Запорізька область і місто Дніпрорудне, у різні історичні часи жили племена скіфів, сарматів, гунів, хозарів, половців. У середньовічні часи ця територія була частиною Великого Лугу — колиски козацької слави. В кінці XVIII століття місцевість заселялася вихідцями з Чернігівщини, Полтавщини, інших губерній Російської імперії. У 50-ті роки XX століття сюди прийшли геологи і заклали основи для подальшого перебування в цих краях людей мужньої професії — гірників. Поява самого міста і його назви — Дніпрорудне, пов'язане з розробкою Південно-Білозерського родовища з унікальною для Європи рудою, кількість заліза в якій становить до 68 %, (аналоги — тільки в Аргентині та Бразилії). Місто засновано як селище Дружба в 1961 році для розробки родовищ корисних копалин Білозерського залізорудного району. Перейменовано в селище Дніпроград у 1963 році. У 1964 — в смт Дніпрорудне. Перша руда добута 26 серпня 1967 року, на честь чого в 1968 році споруджено монумент, з якого починається проспект Ентузіастів. Статус міста присвоєно в 1970 році.
Населення
Згідно з переписом населення 2001 р. 60.8% населення Дніпрорудного становили українці, 36.6% — росіяни, 0.7% — білоруси.
Зміни чисельності населення
| 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2019 |
|---|---|---|---|---|
| 12 068 | 16 997 | 22 773 | 21 054 | 18 468 |
Населення за рідною мовою (2001)
| українська мова | російська | вірменська |
|---|---|---|
| 45,90 % | 53,49 % | 0,15 % |
Економіка
- Запорізький залізорудний комбінат
- Завод залізобетонних конструкцій
- Завод будівельно-оздоблювальних машин
- Дніпрорудненський сироробний комбінат
Об'єкти соціальної сфери
- Гімназія «Софія»
- Загальноосвітня школа-комплекс «Світоч»
- Загальноосвітня школа «Талант»
- Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів
- Дніпрорудненський професійний ліцей
- Дніпрорудненський індустріальний технікум
- Палац культури «Гірник»
- Дніпрорудненська бібліотека сімейного читання
- Дніпрорудненська бібліотека для дорослих
- Музична школа
- Спортивна школа
- Міська лікарня
- Центр дитячої та юнацької творчості
Постаті
- Кушов Руслан Бахрікулович (1977—2014) — сержант батальйону «Айдар», учасник російсько-української війни.
- Сергєєв Олексій Віталійович (1975—2014) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
Автостанція
Стадіон
Алея та житлові будинки навпроти автостанції
Посилання
- Дніпрорудне // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- АМУ
- Василівський район
- Міський портал
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
- Погода в місті Дніпрорудне