Добош Василь Іванович

Закінчив 1952 філологічний факультет Ужгородського університету. Працював в ньому.

Добош Василь Іванович народився 29 жовтня 1924 року в селі Стеблівка на Хустщині в селянській ро­димі. В 1930 році поступив в перший клас народної школи. В навчанні проявляв старанність і мав добрі успіхи. Тому батьки мітили, щоб віддати його на навчання до Хустської гімназії, як би важко це не відбивалось на сімейному бюджеті. Хоч зробили цей крок не відразу. Лише в 1938 році Добош В. І. пе­реступив поріг Хустської гімназії. Звикав до нових вимог, а вони були значно більшими, ніж в народній школі. Повсякденна настирливість в навчанні стала йому в пригоді. Він швидко освоївся, з кожним днем відчутно зростав в навчанні. Закінчив шість класів гімназії, бо сталося так, що 6 листопада 1944 року добровольцем вступив до лав Радянської Армії. Закінчив війну у Празі. За про­явлену мужність і відвагу був нагороджений ордена­ми Слави ІІІ-го ступеня та Вітчизняної війни 1-го ступеня, а також медаллю «За перемогу над Німеч­чиною у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.».

Після демобілізації продовжив навчання в Хустській вечірній школі робітничої молоді. В 1947 році успішно склав. державні екзамени і цього ж року по­ступив на філологічний факультет Ужгородського дер­жавного університету. Демобілізований воїн вчився добре. До виконання завдань ставився серйозно. Особливий інтерес проявляв до мовознавства, брав активну участь в семінарських заняттях, писав змі­стовні курсові роботи. Відчутно виявив нахил до наукової діяльності, коли навчався на останніх курсах вишу. Мріяв про навчання в аспірантурі. Тому після закінчення Ужгородського державного університету в 1952 році вирішив зробити спробу поступити в аспі­рантуру Інституту мовознавства АН України імені О. Потебні. Склав екзамени і був зарахований на стаціонарне навчання.

Навчаючись в аспірантурі, Добош В. І. одноразово працює над темою дисертації: «Говори долини річки Тур'ї Персчинського району Закарпатської області». Із закінченням аспірантури в 1955 році майже завер­шив роботу над дисертацією. Тепер вже працював старшим викладачем Ужгородського державного уні­верситету. В 1956 році захистив дисертацію і йому було присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук.

Добош В. І. читає курс сучасної української мови. Його лекції змістовні, глибокі, багаті методикою ви­кладання. Він відзначається в роботі сумлінністю, організаторськими здібностями. Тому в 1960 році його затверджують завідувачем відділу шкіл і вишів За­карпатського обкому Компартії України. Працюючи на цій посаді, Василь Іванович приділяє належну увагу роботі партійних організацій середніх шкіл і середніх спеціальних навчальних закладів, часто бу­ває в педагогічних колективах, добре співробітничав з районними відділами народної освіти. Протягом

трьох років багато зробив для розвитку народної ос­віти в області.

З 1963 року Добош В. І, знову працює на кафедрі української мови Ужгородського державного універ­ситету. Чимало робить, щоб дати студентам глибокі знання з сучасної української мови. Часто на сто­рінках журналів друкуються його наукові публікації. Водночас він займається зібранням матеріалів для докторської дисертації, В другій половині шістде­сятих років йому присвоюють звання доцента,

В 1978 році Добош В, І. захистив докторську ди­сертацію на тему; «Синтаксис українських південно-карпатських говорів» і йому було присвоєно науковий ступінь доктора філологічних наук. Добош В, І, має понад 50 публікацій, головним чином з діалектології та різних питань сучасної літературної мови.

Основні праці — з українського діалектного синтаксису, зокрема з дослідження семантики, складу та функцій приймальних конструкцій південнокарпатського говору української мови:

• «Синтаксис українських південнокарпатських говорів» (1971),
• «Синтаксис українських південнокарпатських говорів. (Прийменникові конструкції)» (1972)
• «Методичні розробки до практичних занять з діалектного синтаксису» (1981).

• М. Г. Железняк. Добош Василь Іванович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.