Добровольчий жіночий легіон
Добровольчий жіночий легіон (пол. Ochotnicza Legia Kobiet (OLK)) — польська добровольча військова організація, створена у Львові в 1918 році[1] жінками, які боролися за незалежність Польщі. Члени організації брали участь у львівській битві під час Польсько-української війни та Польсько-радянської війни, в тому числі у боях за Вільнюс .
| Добровольчий жіночий легіон | |
|---|---|
| Ochotnicza Legia Kobiet | |
 | |
| Країна |
 Польща |
| Належність | Польська Армія |
| Вид | піхота |
| Війни/битви |
Польсько-українська війна Польсько-радянська війна |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
Александра Загурська |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Історія
Початки організації сягають 28 листопада 1918 р., Коли львів'яни сформували добровольчий підрозділ жіночої міліції, що діяв у складі муніципальної Громадянської гвардії. Спочатку жінки виконували функції адміністративної, кур'єрської та охоронної служби, а також допоміжні функції, але в міру загострення конфлікту вони також брали участь у боях нарівні з чоловіками. У грудні 1918 р. міське командування перетворило жіночу міліцію в військове збройне формування, яке офіційно називалося Ochotnicza Legia Kobiet. Олександра Загорська, яка була першим комендантом кур'єрів OLK[2] вважається ініціатором та організатором формування. Під час боїв за Львів вона втратила чотирнадцятирічного сина Єжи, який загинув на Личаківському кладовищі . Інтенсивність бойових дій та дефіцит особового складу означали, що за потреби жінок направляли на першу лінію боїв з українцями. Часто рішення про участь у бойових діях приймалися добровільно. Прикладом може бути Гелена Буджвідна, яка не виконала наказ про організацію санітарного пункту та долучилася до боїв разом з польськими солдатами добровільно, бо «воліла стріляти»[3] . Під час боїв за Львів було близько 400 жінок в OLK. До кінця 1918 року у боях за місто боролися загалом 66 жінок-солдатів.
Під час Польсько-радянської війни організація збільшила свою кількість до 2500 жінок-добровольців та брала участь у військових діях, в тому числі у Варшаві та Вільнюсі (з травня 1919 р.). У Вільнюсі в середині 1919 року Добровольчий легіон жінок під командуванням Ванди Герц брав участь в обороні міста проти більшовиків. Жінки з OLK служили практично у всіх типах польських військ, крім бронетанкових та військово-повітряних сил . Їх можна було знайти в рядах піхоти, кінноти, артилерії, санітарної служби і в розвідці.
Після війни організація була розпущена в 1922 році. Наприкінці 1921 року, перед наказом про демобілізацію добровольців з OLK, особовий склад організації становив 2530 жінок-добровольців.
Посилання
- Anna Marcinkiewicz-Gołaś: «Ochotnicza Legia Kobiet 1918—1922», PAT Warszawa 2006, ISBN 9788392188148
- Agnieszka Cieślikowa: «Ochotnicza Legia Kobiet 1918—1922», Bellona Warszawa 1998, ISBN 8311088780
- Stanisław M. Jankowski: «Dziewczęta w maciejówkach», Trio Sierpień 2012, ISBN 9788374362894
Бібліографія
- Ochotnicza Legia Kobiet 1918-1922. Warszawa: Bellona. ISBN 8311088780. OCLC 751036354.
- Джоанна Дюфрат, Жінки незалежності ліворуч. Жіноча ліга Військово Emergency Доброволець легіону жінок (1908—1918 / 1919), Торунь 2001, стор. 307—326,
- Ochotnicza Legia Kobiet: 1918-1922. Warszawa: PAT. ISBN 9788392188148. OCLC 749250263.
- Służba i działalność frontowa warszawskiego oddziału Ochotniczej Legii Kobiet w 1920 r. 28. Warszawa: Muzeum Niepodległości. 2008.
- Nad Wilią i Niemnem: Wileńszczyzna w dziejach militarnych Polski XX wieku (wybrane zagadnienia). Piotrków Trybunalski: Naukowe Wydaw. Piotrkowskie.
- Kobiety w obronie Warszawy. Ochotnicza Legia Kobiet (1918–1922) i Wojskowa Służba Kobiet ZWZ-AK (1939–1945). Warszawa. ISBN 9788376299808. OCLC 956576699.
- W huraganie wojny: Pamiętnik kobiety-żołnierza. Nowy Jork: Nowa Biblioteka Polska.
- Артур Лейнванд, оборона Львова в листопаді 1918 року
- Враження від виставки Жінка-солдат на службі на батьківщині 1939—1947 рр. У Гданській бібліотеці Польської академії наук (1-10 вересня 2000 р.)
- Zarys historii wojennej O. L. K. (Ochotnicza Legia Kobiet). Zarys historii wojennej pułków polskich 1918–1920. Warszawa: Zakłady Graficzne „Polska Zjednoczona”.