Добровольчі обчислення

Добровільні обчислення (англ. Volunteer computing) розподілені обчислення з використанням наданих добровільно обчислювальних ресурсів. Сучасні обчислювальні системи для добровільних обчислень будуються на базі Ґрід-систем.

Обчислення з клієнтом BOINC
Обчислення в проєкті Seti@home

Історія

Ідея добровільного використання комп'ютерів простих користувачів для розподілених обчислень з'явилась з появою інтернет.

У 1994 році ідея організації масового проєкту розподілених обчислень була запропонована Девідом Джіді, який використовував комп'ютери добровольців. Науковий план проєкту, який розробили Девід Джіді і Крейг Каснофф з Сієтла, був представлений на п'ятій міжнародній конференції з біоастрономії в липні 1996 року[1].

У січні 1996 року стартував проєкт GIMPS з пошуку простих чисел Мерсенна.

28 січня 1997 стартував конкурс RSA Data Security на вирішення задачі злому методом простого перебору 56-бітного ключа шифрування інформації RC5. Завдяки хорошій технічній і організаційній підготовці проєкт, організований некомерційним співтовариством distributed.net, швидко здобув широку популярність[2].

17 травня 1999 стартував проєкт SETI@home на базі Grid, а на початку 2002 року завершилася розробка Каліфорнійського Університету в Берклі відкритої платформи BOINC (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), що розробляється з квітня 2000 року спочатку для SETI@Home, але першим на платформі BOINC став проєкт Predictor@home запущений 9 червня 2004.

Такі проєкти розподілених обчислень в інтернет, як SETI@Home та Folding@Home використовують не меншу обчислювальну потужність, ніж найсучасніші суперкомп'ютери. Інтегральна продуктивність проєктів на платформі BOINC за даними на 16 квітня 2012 становить 6,1 пета флопс. Проєкт відзначений в Книзі рекордів Гіннеса як найбільше обчислення[3]. Для порівняння, пікова продуктивність найпотужніших суперкомп'ютерів становила: на 2012 рік - («K», Японія), 10,51[4] петафлопс; на середину 2011 - Тяньхе-1А, 2,57[5] петафлопс.

На сьогоднішній день для спрощення процесу організації і управління розподіленими обчисленнями створено кілька програмних комплексів, як комерційних, так і абсолютно безкоштовних.

ПЗ для організації добровільних обчислень

  • Apache Hadoop
  • BOINC — Відкрита інфраструктура для розподілених обчислень Університету Берклі (Berkeley Open Infrastructure for Network Computing), распространяемая под лицензией LGPL.
  • Condor(англ.)
  • Globus Toolkit(англ.) — набір програм з управління розподіленими обчисленнями.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.